Дослідження проблеми фізичного виховання студенток, у яких враховувались зміни функціонального стану організму згідно фазам менструального циклу. Основні етапи фізичного виховання, які мають певний зміст і спрямованість освітніх і педагогічних засобів.
Аннотация к работе
Серед найважливіших задач, які стоять перед фізичною культурою (ФК) і медициною, за незадовільних демографічних, складних соціально-економічних умов в Україні, погіршенні рівня фізичного здоровя населення, є задача заощадження, зміцнення і корекції здоровя дівчат і жінок, тому що саме вони визначають репродуктивну функцію і життєздатність нації. Серед факторів ризику, які можуть призвести до розладів менструального циклу (МЦ) у дівчат і жінок, є надмірні фізичні і психоемоційні навантаження, гіподинамія тощо. Незважаючи на це, дотепер більша частина викладачів вищих навчальних закладів фізичного виховання (ФВ) недостатньо враховує біологічну особливість жіночого організму. На відміну від спортсменок, у яких формуються специфічні, залежні від виду спорту, функціональні резерви організму, які допомагають їм переносити і переживати порушення, які відбуваються, і разом з цим виконувати фізичні навантаження, студентки у процесі навчання зазнають величезну психофізіологічну напруженість. На підставі аналізу літературних джерел вивчити характер і спрямованість ФВ студенток, визначити особливості формування фізичних якостей у різні фази жіночого біологічного циклу, а також особливості адаптації організму до фізичних навантажень.Причому для досягнення оптимального функціонального стану жіночого організму в різні періоди МЦ необхідно правильно поєднувати обсяг та інтенсивність навантажень, періоди відпочинку, обєктивно оцінювати стан і використовувати такі методичні підходи і прийоми, які забезпечували б ефективність ФВ. Для досягнення мети і розвязання задач була розроблена певна методологія роботи зі студентками, яка вміщувала навчання студенток визначати і фіксувати фази МЦ, оцінювати свій функціональний стан і результативність впливу на нього занять з ФВ. Оцінка ефективності розроблених організаційно-методичних підходів до процесу ФВ студенток здійснювалася шляхом визначення загальної та спеціальної працездатності, функціонального стану в спокої і при виконанні тестових навантажень. Третій розділ “Результати власних досліджень” вміщує як зміст проведення занять з ФВ зі студентками у трьох навчальних відділеннях, так і результати досліджень, які дозволяли оцінити ефективність діяльності яка здійснюється. Навчальна робота в різних відділеннях передбачала особливості організації занять і вибір засобів фізичної культури, але загальним було те, що використовувався організаційно-діяльний підхід, який включав побудову певним чином організованих стосунків між викладачем і студентками, тобто спільну розробку, контроль і оцінку ефективності засобів і методів ФВ.У той же час, на відміну від спортсменок, у яких формуються специфічні, залежні від виду спорту функціональні резерви, які допомагають їм переносити і переживати зрушення, які відбуваються в організмі, і при цьому виконувати фізичні навантаження, студентки у процесі навчання відчувають значну функціональну і психофізіологічну напруженість. Розроблена методологія роботи зі студентками, яка включає самоспостереження і фіксацію тривалості МЦ, оцінку й облік самопочуття, працездатності і виявів несприятливого стану, які виникають у різні періоди МЦ, складання індивідуальних планів спрямованості процесу ФВ, облік результативності змін функціонального стану і рівня фізичної підготовленості, а також створення визначеної організації та змісту навчального процесу у всіх навчальних відділеннях: основному, спортивному, спеціальному. Виявлені якісні та кількісні позитивні зміни у функціональному стані і фізичній працездатності студенток основного навчального відділення експериментальної групи: достовірний приріст фізичної підготовленості (3,6% у бігу на 100м і 6,8% - на 3000м, 11,2% - у стрибках у довжину, 41,0% - у тесті на згинання тулуба, 33,4% - на згинання рук в упорі лежачи); розширення функціональних меж системи зовнішнього дихання (ЖЄЛ збільшилася на 0,44л, зріс час затримки подиху на вдиху та видиху - на 4,2 і 6,8с - відповідно); у перебудові серцевої регуляції (за даними варіаційної пульсометрії - формування механізмів стабілізації серцевого ритму на тлі зниження ступеня напруги центральних механізмів регуляції); економізації енергетичного обміну (кисневий запит на роботу, яка супроводжується однаковими значеннями ЧСС, знизився майже на 3,5л, а обсяг механічної роботи зріс на 35Вт, киснева вартість на кожний Вт роботи зменшилася майже на 1/3). Покращилася якість регулювання життєвих процесів: зросла швидкість зміни фізіологічних процесів при переході організму від роботи до спокою, тобто у відновленні; змінилася рухомість нервових процесів (за результатами “теппінг-тесту” збільшилася сума рухів і якість рухових дій у динаміці виконання завдання); зросла розумова працездатність (за даними тесту “Кільця Ландольта” зменшився час переробки стандартної інформації, зріс її обсяг за рахунок меншої кількості помилок). Встановлено, що в спортивному навчальному відділенні, де процес ФВ будувався дещо іншим чином, але методологія організації занять була схожою, за період спостер