Принципи добору змісту педагогічної практики майбутніх учителів початкової школи, критерії її ефективності в умовах ступеневої підготовки. Методичні рекомендації вдосконалення організації, методичного забезпечення педагогічної практики майбутніх учителів.
Аннотация к работе
Однак сучасна система організації та методичного забезпечення педагогічної практики у вищих педагогічних навчальних закладах у контексті ступеневої підготовки вчителя початкової школи має певні суперечності: між вимогами до наступності змісту, форм і методів педагогічної практики студентів на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні та їх реальним станом; між розподілом годин у навчальних планах на вивчення теоретичних дисциплін та різні види педагогічної практики на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні. У наукових дослідженнях приділяється відповідна увага і професійній підготовці вчителів початкової школи, а саме: теоретичним та методологічним засадам підготовки майбутніх учителів початкової школи (К.Б.Авраменко, Ш.О.Амонашвілі, О.Г.Мороз, О.Я.Савченко, В.О.Сухомлинський); проблемам ступеневої освіти вчителів початкових класів (С.П.Власенко, М.М.Дарманський, Л.О.Хомич); практичній підготовці майбутніх учителів початкової школи в Україні та за рубежем (У.Т.Кірєєва, О.А.Лавріненко, В.П.Сморчкова); організації педагогічної практики студентів у вищих педагогічних навчальних закладах (Л.В.Боріков, М.А.Жидкоблінов, Г.М.Коджаспіров, М.К.Козій, П.Є.Решетніков); особливостям підготовки майбутніх учителів початкової школи до виховної роботи (О.Г.Кучерявий, Т.І.Шанскова); проблемам формування дослідницьких і діагностичних умінь майбутніх учителів початкових класів (С.П.Балашова, Л.С.Коржова, О.М.Мельник), розвитку професійної активності вчителів початкових класів (О.І.Кіліченко, Л.А.Онищук). Таким чином, теоретичний аналіз проблеми свідчить, що організаційно-методичні засади педагогічної практики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої підготовки ще недостатньо досліджено в контексті наступності та неперервності змісту, форм і методів педагогічної практики на освітньо-кваліфікаційних рівнях “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, “спеціаліст”, які передують магістерському і забезпечують якісну підготовку магістрів. Враховуючи соціальне значення якісної професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, обєктивний процес переходу вищих педагогічних навчальних закладів до ступеневої підготовки вчителів, недостатню теоретичну і практичну розробку проблеми організації педагогічної практики на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях професійної підготовки вчителя початкової школи, темою дисертаційного дослідження було обрано: “Організаційно-методичні засади педагогічної практики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої підготовки”. Для розвязання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані такі методи: а) теоретичні - вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з проблеми, нормативно-методичної документації з педагогічної практики для порівняння та узагальнення теоретичних положень і висновків дисертації, для здійснення теоретичного аналізу стану дослідження проблеми у педагогічній теорії та за рубежем, визначення місця і ролі педагогічної практики в системі професійної підготовки вчителів початкової школи в умовах ступеневої підготовки, для розробки і обґрунтування організаційно-методичних засад педагогічної практики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої підготовки; б) емпіричні - метод анкетування, тестування, педагогічного спостереження, самоспостереження, рефлексії власної професійної діяльності, самооцінки, статистичної обробки отриманих даних для аналізу стану проблеми в практичній діяльності вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації, відбору методик оцінювання ефективності педагогічної практики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої підготовки, експериментальної перевірки результатів впровадження розроблених організаційно-методичних засад педагогічної практики майбутніх учителів початкової школи у вищих педагогічних навчальних закладах ступеневої підготовки на освітньо-кваліфікаційних рівнях “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, “спеціаліст”.У першому розділі - “Теоретичні засади організації педагогічної практики майбутніх учителів” - викладено історико-педагогічний аналіз практичної підготовки майбутніх учителів; уточнено поняття “педагогічна практика” в контексті ступеневої підготовки майбутніх учителів початкової школи; проаналізовано психолого-педагогічні проблеми організації педагогічної практики майбутніх учителів у вітчизняній та зарубіжній науці. Кінець ХІХ - початок ХХ ст. можна вважати періодом становлення практичної підготовки майбутніх учителів та першої розробки теоретичних основ педагогічної практики майбутніх учителів (К.Д.Ушинський). Теоретичний аналіз практичної підготовки майбутніх педагогів за рубежем дав змогу виявити, що в Німеччині концепція професійно-педагогічної підготовки вчителя орієнтована на ідеї гуманістичної педагогіки і психології, вільного творчого саморозвитку, самовизначення і самореалізації особистості майбутніх учителів та їх учнів і реалізується в два етапи: академічний (теоретичний) та практичний (викладацька діяльність у школі) (