Спортивно-оздоровчий туризм і стан його розвитку в країнах Східної Європи і в Китаї. Розробка організаційно-методичних основ щодо створення у Китаї ефективного спортивно-оздоровчого туристського комплексу на основі спеціалізованої програми розвитку.
Аннотация к работе
На даний час у Китаї розроблено й визначено стратегію уряду країни “Про розвиток фізичної культури і спорту на період з 2001 по 2010 роки”. У цей період будуть проведені найважливіші економічні реформи, що дозволить підняти на новий, більш високий, рівень фізичну культуру і спорт. Передбачається збільшити кількість громадян, які постійно займаються фізичною культурою і спортом, до 40% від загальної чисельності населення (1млрд. 200 млн.), у звязку з чим необхідно в містах і сільській місцевості створити умови для реалізації цієї програми. Дослідження з теми дисертації виконувалися в період з 2001 по 2004 р.р. відповідно до Зведеного плану НДР Державного комітету України з питань фізичної культури, спорту і туризму (номер держреєстрації 0102U002644) за темою 2.1.12 „Активний туризм” а також відповідає змісту програми “Стратегія розвитку фізичної культури і спорту в Китаї на 2001-2010 р.р.” На підставі вивчення досвіду, накопиченого в державах СНД і сучасного стану туризму в Китаї, розробити напрямки і визначити передумови розвитку СОТ в Китаї.У першому розділі “Туризм на сучасному етапі розвитку суспільства” висвітлено форми, типи та види туризму і їхній основний зміст. Подано характеристику, визначено місце, роль і значення СОТ в житті суспільства, проаналізовано історичні передумови становлення туризму та його сучасний стан у Китаї. Туризм варто визначати як особливий вид діяльності в умовах подорожей у вільний від основної роботи час для задоволення потреб людини у фізичному і моральному розвитку, пізнанні навколишнього середовища, відпочинку з використанням різнобічних засобів туризму в досягненні поставлених цілей: оздоровчих, науково-дослідних, професійно-прикладних, спортивних. У той же час стратегія розвитку фізичної культури і спорту в країні до 2010 року передбачає залучення до 40 % населення Китаю в заняття спортом і туризмом. У третьому розділі “Шляхи розвитку спортивно-оздоровчого туризму в Китаї” здійснено аналітичний огляд становлення і розвитку СОТ в країнах Східної Європи, визначено програмно-нормативні, організаційні й науково-методичні основи його розвитку в Китаї.Аналіз літературних джерел, узагальнення досвіду спортивно-оздоровчого туризму в країнах Східної Європи і сучасний стан розвитку туризму в Китаї дозволили виявити відсутність наукових розробок щодо функціонування в країні подібного виду активного відпочинку і спорту, яким є спортивно-оздоровчий туризм. Подібна обставина, враховуючи соціальну значущість туристського руху, спрямованого на масовий активний відпочинок, оздоровлення, соціальну адаптацію, духовний і фізичний розвиток різних шарів населення країни, виявила необхідність розробки організаційно-методичних основ й завдань досліджень. Виявлено й визначено соціально-економічну значущість спортивно-оздоровчого туризму в Китаї. Масовий розвиток нового виду активного відпочинку і спорту в країні вже в найближчі 5-10 років дозволить отримати свої позитивні результати: підвищити рівень здоровя, продуктивність праці, культурний рівень, прилучити через туризм до здорового способу життя і прикладному, активному відпочинку й спорту не тільки своїх громадян, а й іноземних туристів. Створення федерацій (департаментів) спортивно-оздоровчого туризму при Головному державному управлінні Китаю з фізичної культури та спорту і на місцях дозволить оперативно вирішувати багато організаційних, методичних і практичних питань та цілеспрямовано розвивати в країні такий вид спорту і активного відпочинку, яким є СОТ.