Дослідження кіноосвіти та кадрової політики в УРСР. Особливості системи пропагандиської і кльтурно-освітньої роботи кіно, яке займало важливе місце, як форма дозвілля та ефективний засіб масового впливу. Проблема підготовки кадрів кіноіндустрії УРСР.
Аннотация к работе
Дослідження кіноіндустрії СРСР та особливості її розвитку в Україні не раз висвітлювали науковці різних галузей, але здебільшого вони стосувалися мистецького або технічного аспекту питання, а праці, яка б досліджувала діяльність органів кіноіндустрії немає. Керуючись рішеннями ЦК КП(б) від 26 липня 1946 р. та 8-го Пленуму ЦК КП(Б)У про підбір, підготовку та розподіл кадрів, виконуючи вказівки та директиви ЦК КП(б)У та Ради Міністрів Української РСР - Міністерство Кінематографії та підлеглі йому відомства та організації досягли деяких успіхів у роботі з кадрами за 1946 р. Добираючи кадри номенклатури партійні діячі аналізували стан роботи на підприємствах та в організаціях, складали виробничі характеристики на кращих працівників, намічаючи їх до висування, потім безпосередньо знайомились з робітниками на місці (проводили особисті бесіди, отримували відгуки від партійних та радянських органів про того чи іншого працівника, заслуховували звіти окремих керуючих працівників на Колегії міністерства та ін.). Посади керівників номенклатури Міністерства, в основному були забезпечені відповідними кадрами, але на думку Міністерства деяких працівників слід було б замінити більш досвідченими: так наприклад директора Київської Кіностудії Навчальних фільмів Павловського О.В., директора Київського заводу «Кінодеталь» Борисова Б.М., начальника Полтавського Обласного Управління Кінофікації Подгайного, а також деяких працівників Обласних управлінь кінофікації, окремих начальників технічних відділів та відділів експлуатації. В кінофікації УРСР працюють 2 937 чол., з них на керівній обласній роботі - 111 чол., на керівній районній роботі - 506 чол., решта працюють на інших посадах в обласних Управліннях та районних відділах кінофікації [2, арк.4].