Удосконалення організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України в умовах глобалізації. Оцінка наявних методик визначення інвестиційної безпеки. Зарубіжний досвід залучення ПІІ та можливості його адаптації.
Аннотация к работе
Головним завданням при залученні вкрай необхідних для структурної перебудови вітчизняної економіки іноземних інвестицій є створення таких умов щодо іноземного інвестування, які б при гарантуванні засад економічної безпеки країни одночасно сприяли максимальному зближенню пріоритетів держави з інтересами іноземних інвесторів. З огляду на це особливої уваги набуває формування ефективного організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України. Вагомий внесок у розроблення теоретичних і практичних питань розвитку та регулювання прямих іноземних інвестицій зробили такі відомі зарубіжні економісти, як Е. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять загальнонаукові методи пізнання, застосування яких дало змогу отримати відповідні результати: загальний підхід до визначення змісту і структури роботи ґрунтується на основі методу системного аналізу; методи наукового абстрагування та узагальнення використано для обґрунтування понятійного апарату інвестування, уточнення та розвитку окремих категорій; методи аналізу та синтезу - при розробці системи оцінки якості прямих іноземних інвестицій та визначення основних елементів державного регулювання іноземних інвестицій; економіко-математичне моделювання - для оцінки взаємозвязків ВВП, внутрішніх інвестицій, обсягів ПІІ; графічний і табличний методи - при побудові таблиць, графіків і діаграм. Уперше: сформульовано поняття “організаційно-економічний механізм залучення прямих іноземних інвестицій” як система гармонізації державного регулювання та ринкового механізму саморегуляції економіки, спрямована на формування сприятливого інвестиційного середовища для надходження в країну ресурсів зовнішнього інвестування; розкрито структуру цього механізму з включенням у неї таких чотирьох груп чинників: політико-правові, економічні, організаційні та інформаційні, ефективне використання яких сприяє залученню прямих іноземних інвестицій;У першому розділі дисертаційної роботи - “Теоретичні основи залучення прямих іноземних інвестицій” - зясовано та уточнено сутність понять “прямі іноземні інвестиції”, “інвестиційне середовище”; доповнено перелік важливих для практики критеріїв класифікації ПІІ; розкрито основні складові державної політики щодо регулювання ПІІ в країнах з трансформаційною економікою. Проаналізувавши праці багатьох учених, які досліджували теоретичні основи ПІІ та їх залучення в економіку, дисертант доходить висновку, що прямі іноземні інвестиції доцільно розглядати як матеріальний і нематеріальний капітал, що вкладається державою, компанією чи підприємцем в інші підприємства за кордоном для отримання підприємницького прибутку за умови довгострокового економічного інтересу та наявності права брати участь в управлінських рішеннях. Під інвестиційним середовищем доцільно розуміти все те, на що зважає інвестор, коли оцінює наскільки сприятливі чи несприятливі у тій чи іншій країні умови для вкладення капіталу, включаючи ідеологію і політику, економіку і культуру. У другому розділі роботи - „Організаційно-економічний механізм залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України” - розкрито зміст і структуру організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій; проаналізовано надходження ПІІ в економіку України та їх вплив на економічне зростання; здійснено оцінку стану інвестиційної безпеки та запропоновано методику визначення якості ПІІ, які залучаються у вітчизняну економіку. У роботі запропоновано трактувати зміст поняття „організаційно-економічний механізм залучення прямих іноземних інвестицій” як систему гармонізації державного регулювання та ринкового механізму саморегуляції економіки спрямовану на формування сприятливого інвестиційного середовища для надходження в країну ресурсів зовнішнього інвестування.У дисертації здійснено науково-теоретичне обґрунтування, проведено оцінку та запропоновано можливі шляхи удосконалення організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України. За результатами дослідження сформульовано такі висновки та пропозиції: Поглиблення процесів глобалізації протягом останніх десятиліть зумовило випереджувальні темпи зростання обсягів прямих іноземних інвестицій порівняно з іншими показниками розвитку світової економіки. Прямі іноземні інвестиції - це матеріальний й нематеріальний капітал, який вкладається державою, компанією чи підприємцем у підприємства за кордоном для отримання підприємницького прибутку за умови довгострокового економічного інтересу та наявності права брати участь в управлінських рішеннях. Її складники - це цілеспрямоване законодавство, підпорядковане ідеї залучення іноземних інвестицій у пріоритетні види економічної діяльності, створення інфраструктури, що забезпечить сталий розвиток і належні доходи, імпортозаміщувальна політика щодо промислових товарів, формування суспільної підприємницької ідеології, протекціонізм. Основні взаємоповязані та взаємодоповнювані складники механізму - державне регулювання іноземних інвес