Розробка методики діагностики стану підприємства на предмет відповідності критеріям сталого розвитку. Найвагоміші чинники, які впливають на характер розвитку підприємств: організаційно-економічний механізм управління, система мотивації досягнення цілей.
Аннотация к работе
Розвиток вітчизняного бізнес-простору, глобалізація світових відносин мають домінуючий вплив на умови господарювання промислових підприємств, що змушує їх встановлювати відповідні обєктивні орієнтири та цілі своєї діяльності. Стан вітчизняної промисловості, а особливо легкої, потребує від підприємств активізувати діяльність у цьому напрямі для отримання як можливості на існування, так і успішного розвитку в умовах міжнародної інтеграції. Загальні проблеми та моделі управління світовим сталим розвитком, встановлення нормативів, обмежень та рекомендацій вивчаються та розробляються Світовою організацією сталого розвитку, Організацією Обєднаних Націй, Європейським союзом. запропонувати підходи до формування та реалізації організаційно-економічного механізму управління сталим розвитком на підприємстві; В процесі виконання дисертаційної роботи використовувалися такі загальнонаукові прийоми і методи дослідження: діалектичний, абстрактно-логічний метод (дозволив провести теоретичні дослідження сутності сталого розвитку та сформулювати висновки); економіко-статистичні методи (використані для аналізу діяльності підприємств та формування методики діагностики стану підприємства); опитування, метод експертних оцінок (для виявлення переліку показників та вагомості ключових сфер діяльності підприємства); кореляційно-регресійний, графічний методи (для побудови номограм); розрахунково-конструктивний метод (розробка стратегії сталого розвитку підприємства); методи факторного аналізу (виявлення найвагоміших чинників впливу на розвиток підприємства); методи математичного моделювання (створення математичної моделі для формування збалансованої системи показників сталого розвитку); експериментальний метод (при апробації запропонованих у дисертації положень).Поняття “сталий розвиток” передбачає вищий якісний рівень ніж “розвиток” та характеризує систему, яка знаходиться у динамічному русі, показники і характеристики якої як обовязкова умова повинні набувати якісного покращення, зростати та знаходитися у позитивній динаміці розвитку в довгостроковій перспективі. В результаті дослідження особливостей забезпечення сталого розвитку на різних рівнях (країна, регіон, підприємство) автором було сформульоване власне визначення сталого розвитку підприємства як такого, що орієнтований на постійне підвищення ефективності діяльності на інноваційних засадах з одночасним узгодженням економічних, соціальних та екологічних інтересів шляхом розширення сфери відповідальності перед суспільством. Було проведено аналіз діяльності підприємств легкої промисловості у контексті сталого розвитку та визначено, що сталий розвиток можливий лише за умови внутрішньої рівноваги, що дозволить нівелювати вплив деструктивних чинників зовнішнього середовища, до яких можна віднести такі: величезний рівень конкуренції з боку іноземних виробників; відсутність підтримки підприємств з боку держави; занедбана сировинна база; низька купівельна спроможність громадян; низька інвестиційна привабливість даного сектору для інвесторів. Отже, у ході систематизації публікацій на дану тематику було встановлено, що в сучасних умовах найефективнішим засобом досягнення сталого розвитку можна вважати організаційно-економічний механізм, який, на думку автора, являє собою визначену сукупність послідовних та погоджених між собою організаційно-економічних методів та інструментів управління діяльністю, які взаємодіють між собою, спрямовані на оцінку та збереження досягнутого рівня розвитку і у той же час, на нарощування позитивних перетворень в економічній, соціальній та екологічній сферах діяльності підприємства. Дана модель дозволяє розрахувати орієнтовний рівень прибутку, необхідний для забезпечення сталого розвитку підприємства, та оптимальну величину внутрішніх показників і подається у вигляді наступної цільової функції Y: max, (5) де - прибуток від реалізації, грн.; - ціна реалізації і-го виду тканини, грн.; - кількість ткацьких верстатів, які виробляють і-й вид тканини; - середня продуктивність одного верстата, який виробляє і-й вид тканини, м/год.; - режимний фонд часу роботи ткацьких верстатів, які виготовляють і-й вид тканини, год.; - коефіцієнт, який враховує втрату корисного часу роботи ткацьких верстатів; - витрати пряжі на виготовлення 100 м і-го виду тканини, кг; - вартість 1 кг пряжі, призначеного для виробництва і-го виду тканини, грн.; - коефіцієнт, який враховує вартість відходів сировини при виробництві і-го виду продукції; - коефіцієнт, який враховує витрати додаткових матеріалів; - чисельність основного виробничого персоналу, зайнятого виробництвом і-го виду продукції; - середня заробітна плата працівників, які займаються виробництвом і-го виду продукції, грн.; - коефіцієнт додаткових виплат за простої, оплата відпусток та інше для працівників, зайнятих виробництвом і-го виду продукції; - коефіцієнт, який враховує соціальні відрахування заробітної плати; - загальна кількість обладнання на всіх технологічних переходах, яке завантажено виробництвом і-го виду продукції; -