Створення економічного механізму підвищення родючості ґрунту, кількісної оцінки затрат по різних технологіях відтворення і підтримки його гумусного шару з метою впливу на підвищення урожайності. Алгоритм розрахунку балансу гумусу, його вартісна оцінка.
Аннотация к работе
В сучасних умовах поглиблюється кризовий стан сільськогосподарських підприємств, що спричиняє також падіння родючості ґрунту. З метою підвищення родючості ґрунту і її утриманні на необхідному рівні доцільно розробити регіональну програму, реалізація якої забезпечила б виконання цих умов. Невідємною складовою частиною такої програми є організаційно-економічний блок, який вирішує такі завдання як: пошук найдешевших альтернативних варіантів підтримки і підвищення родючості ґрунту та аналіз їх вартості; оптимізація витрат на впровадження методів підвищення родючості ґрунту; інвестиційна привабливість методів підвищення родючості ґрунту; удосконалення системи оподаткування; розвиток ідеї іпотечного кредиту при реалізації заходів з фінансової підтримки родючості ґрунту; розробка системи позабюджетного фінансування програми збереження і підтримки родючості ґрунту; розробка системи організаційних заходів, з метою підвищення відповідальності землекористувачів, відшкодування збитків землевласникам. Отже, важливо вибрати альтернативний варіант управління родючістю ґрунту конкретного господарства з урахуванням його фінансового становища і рівня родючості ґрунту. Для досягнення мети вирішувались наступні завдання: дослідити, сформулювати і уточнити зміст економічної інтерпретації поняття "родючість ґрунту"; виконати системно-структурний аналіз факторів що впливають на родючість ґрунтів, визначити найбільш суттєві із них, дати їм вартісну оцінку; визначити основні елементи організаційно-економічного механізму управління родючістю ґрунту; розробити алгоритм розрахунку балансу гумусу, дати йому вартісну оцінку; розробити структуру і дати кількісну оцінку організаційно-економічному механізму підвищення родючості ґрунту; дослідити склад витрат альтернативних варіантів і технологій підвищення родючості ґрунтів; розробити методологічні підходи щодо використання грошової оцінки землі з урахуванням родючості при передачі її під заставу; розробити організаційно-економічний механізм приймання-повертання земельної ділянки і запропонувати конкретні пропозиції щодо підвищення відповідальності землекористувачів за погіршення родючості ґрунту і відшкодування ними наданої шкоди землевласникам.У першому розділі "Управління родючістю ґрунтів як головна умова ефективного господарювання на селі в умовах ринкової економіки "досліджено економічну інтерпретацію поняття "родючість ґрунту". До внутрішніх факторів, які впливають на ефективність організаційних рішень по управлінню родючістю слід віднести: спеціалізацію господарства; обсяг тих органічних добрив, що знаходяться в розпоряджені підприємства; фінансові можливості підприємства для придбання недостатніх добрив; рівень компетенції керівництва сільськогосподарських підприємств у питаннях управління родючістю ґрунту та їх сміливість у прийнятті нових рішень або зацикленість на застосуванні традиційних застарілих методів навіть тоді, коли впевнені у їх безуспішності. Важлива роль сільськогосподарських культур і сівозмін в формуванні запасів гумусу: в сівозміні з чистим паром, двома полями зернових і по одному полю картоплі, льону та конюшини - за рахунок пожнивно-кореневих решток вміст мінералізованого гумусу підвищився на 27%, а в сівозміні без чистого пару - на 38%. Інтенсивне неконтрольоване використання великих доз мінеральних добрив призводить до виникнення кислотності ґрунтів та підвищення її на вже кислих ґрунтах. Вивчення досвіду використання сільськогосподарських угідь в іноземних державах показало, що там третину їх або і більше займають природні кормові угіддя, за рахунок цього більше уваги приділяється якості обробітку ріллі, про що свідчить висока ефективність її використання, введення квоти на обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. вартісна оцінка баланс гумусРезультати досліджень, викладені у дисертації, дозволяють зробити такі висновки: Існуюча система регіонального управління родючістю ґрунту у Сумській, Полтавській та Чернігівській областях в сучасних умовах не дозволяє забезпечити необхідний рівень родючості ґрунту. До основних напрямків удосконалення організаційно-економічного механізму управління родючістю ґрунту належить застосування нетрадиційних органічних добрив рослинного походження, замість дефіцитних в Україні останнім часом органічних добрив тваринного походження.