Організаційно-економічний механізм створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в умовах реформування економіки України - Автореферат

В умовах реформування економіки України проблема трансформації планово-директивної економічної системи у відкриту ринкову поставила перед нашою державою питання швидкої заміни застарілої господарської структури, розвитку сучасних пріоритетних галузей, зростання потенціалу регіонів, надбання передового науково-технічного та організаційного досвіду. На практиці це дістало відображення у започаткуванні відповідних розділів про ВЕЗ у щорічний програмах дій Уряду і прогнозах соціально-економічного розвитку України, у виокремленні позицій щодо цих зон у Концепції державної регіональної політики, а також в існуючій законодавчій базі що стосується проблем їх розвитку. Проте, коли стало зрозуміло, що створення вільних економічних зон - це, насамперед, підготовка обгрунтованого інвестиційного проекту, і потребує формування продуманої концепції, проведення великої передінвестиційної роботи, вимагає значних капіталовкладень при тому, що ефект можна очікувати роками, ейфорія навколо цього явища поступово спадає. Дефіцитний характер державного і місцевих бюджетів, недоцільність проведення експерименту на значній (за площею та чисельністю населення) території України, невідпрацьованість схем управління і контролю, а також механізмів діяльності ВЕЗ вимагають тимчасового обмеження їх створення на території нашої держави і спричиняють необхідність наукового осмислення суті цього явища. В цих роботах обгрунтовується необхідність та доцільність запровадження ВЕЗ в умовах реформування господарства, показано шляхи адаптації світових характеристик розвитку зон до національних умов, визначено особливості формування цих зон для економік перехідного типу.Історико-теоретичний аналіз світового досвіду функціонування ВЕЗ.Необхідність та передумови формування вільних економічних зонОбгрунтування доцільності створення спеціальної (вільної) економічної зони (на прикладі проекту ВЕЗ «Радич» у Старосамбірському районі Львівської області).світовий вез реформуванняУ першому розділі дисертації - Теоретичні аспекти дослідження процесу створення і функціонування вільних економічних зон - конкретизовано теоретичний зміст поняття «вільна економічна зона», визначено його місце і значення в системі інших суспільно-економічних категорій. Дисертант виходить з того, що вільні економічні зони є важливим фактором структурних перетворень світової економічної системи у другій половині ХХ-го століття. Вважаємо, що спільними вихідними критеріями, які обумовлюють віднесення тих чи інших економіко-господарських структур до вільних економічних зон, необхідно визначити: - обмеженість територій, на яких вони створюються; Таким чином, виходячи з вищевикладених положень та аналізу існуючих визначень поняття “вільна економічна зона”, дисертантом дається власне трактування поняття ВЕЗ як обмеженої частини території держави, на якій встановлюється, законодавчо закріплюється і діє особливий (спеціальний) режим діяльності господарюючих субєктів з метою активізації економічних процесів та інтеграції у світове господарство. Але прийняття рішень на державному рівні з цих питань відкладалось з обєктивних причин, до яких слід віднести відсутність відповідної законодавчої бази і затвердженої на державному рівні концепції регіональної політики стосовно розбудови в Україні ВЕЗ, відсутність чіткого механізму розробки і реалізації проектів по зонах.Аналіз розвитку світогосподарських звязків на протязі ХХ століття говорить про прогресивну роль спеціальних територіальних утворень - вільних економічних зон - як каналів входження національної економіки в систему міжнародних економічних відносин. В роботі дається авторське трактування вільної економічної зони як обмеженої частини території держави, на якій встановлюється, законодавчо закріплюється і діє особливий (спеціальний) режим діяльності господарюючих субєктів в цілях активізації економіки та інтеграції її у світове господарство. Вивчення особливостей механізму функціонування вільних економічних зон на основі галузевої критеріальної ознаки дозволило згрупувати ВЕЗ на пять основних типів: зовнішньоторговельні, торговельно-виробничі, науково-технічні, туристичні (або туристично-рекреаційні) та банківсько-страхові (або оффшорні). За останні 20 років існування вільних економічних зон на території держав з різним рівнем економічного розвитку чітко прослідковуються такі тенденції, як переважна орієнтацію зон на створення експортних та імпортозамінних виробництв, обмеження масштабів використання місцевих сировинних ресурсів, слабких зворотніх звязків субєктів зони з підприємствами приймаючої країни, пріоритетність розвитку моногалузувої структури виробництв у зоні, прискорення темпів росту зайнятості на підприємствах галузей спеціалізації ВЕЗ, поступове зменшення частки підприємств, що контролюються іноземними інвесторами, з одночасним зростанням кількості спільних і національних підприємств, ріст продаж на внутрішньому ринку. Механізм формування і діяльності вільних економічних зон в цілому може бути уніфікованим і включати такі орган

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ