Аналіз процесів становлення та розвитку організаційно-економічного механізму системи аграрно-технічного сервісу Одеської області. Огляд напрямів розвитку ефективних ремонтно-обслуговувальних формувань у сфері експлуатації сільськогосподарської техніки.
Аннотация к работе
За цих умов існує нагальна потреба в поглибленні теоретико-методологічних підходів до формування ефективного організаційно-економічного механізму системи аграрно-технічного сервісу, здатного підтримувати в працездатному стані фізично і морально застарілі технічні засоби виробництва і здійснювати фірмове обслуговування нової техніки. Реалізація поставленої мети обумовила необхідність дослідження і розвязання таких питань: · теоретичне узагальнення наукових поглядів на сутність та закономірності розвитку організаційно-економічного механізму в системі аграрно-технічного сервісу; Обєктом дослідження послужили процеси становлення та розвитку організаційно-економічного механізму системи аграрно-технічного сервісу Одеської області. В аналітичних дослідженнях застосовувалися методи: абстрактно-логічний - при формуванні теоретичних узагальнень і висновків; структурно-функціональний - при розгляді досліджуваного явища як системи; монографічний - при вивченні літературних джерел та дослідженні розвитку поставлених проблем; економіко-статистичний - при оцінці сучасного стану організаційно-економічного механізму системи аграрно-технічного сервісу; групування, математико-статистичний - при оцінці ефективності використання машинно-тракторного парку; графічний - при обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення організаційного механізму системи аграрно-технічного сервісу; розрахунково-конструктивний - при визначенні напрямів розвитку ефективних ремонтно-обслуговуючих формувань в сфері експлуатації сільськогосподарської техніки; динамічний, системний - при удосконаленні економічного механізму формування та розвитку системи аграрно-технічного сервісу регіону. Уперше: · запропоновано ввести в теорію і практику побудови і функціонування системи аграрно-технічного сервісу наступний принцип: система аграрно-технічного сервісу повинна відповідати таким кількісним і якісним параметрам, які б давали їй можливість при мінімально можливих витратах ресурсів забезпечувати постійну експлуатаційну готовність наявної сільськогосподарської техніки.У першому розділі “Теоретико-методологічні основи організаційно-економічного механізму аграрного сервісу” розглядаються теоретичні положення щодо сутності організаційно-економічного механізму системи аграрно-технічного сервісу, дається визначення основним економічним категоріям і поняттям, що визначають його зміст. В своїх дослідженнях ми розглядали організаційно-економічний механізм системи аграрно-технічного сервісу як складову частину більш загального поняття “господарський механізм”, що, в свою чергу, є складовою частиною АПК як цілісної соціально-економічної системи. У дисертаційній роботі узагальнено точки зору окремих науковців на семантичну характеристику понять послуга, обслуговування, сервіс, аграрний сервіс, аграрно-технічний сервіс, інфраструктура, визначено їх місце і роль в сільськогосподарському виробництві, запропоновано авторське трактування понять “сервіс” та “аграрний сервіс”. У другому розділі “Розвиток організаційно-економічного механізму системи аграрно-технічного сервісу регіону” представлена характеристика сучасного стану матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва регіону, надана оцінка функціонуючій системі аграрно-технічного сервісу, досліджено становлення організаційно-економічного механізму системи аграрно-технічного сервісу. У ситуаціях, коли техніка зазнає діагностування, технічного обслуговування, ліквідації наслідків експлуатаційних відмов і т.ін. вона перетворюється із засобу праці в предмет праці.Важливою складовою АПК як цілісної соціально-економічної системи виступає господарський механізм, основу, серцевину якого становлять економічний і організаційний механізми, які органічно поєднуються з урахуванням особливостей кожного етапу розвитку економіки. І другий, починаючи з 1992 року, коли відбулося різке скорочення використання потужностей агротехсервісних підприємств, перепрофілювання багатьох з них на інші види діяльності, що привело до повної руйнації агротехсервісної служби як системи. Роботи з системного обслуговування певного виду діяльності акумулюються в багатофункціональному та різноаспектному понятті “сервіс”, яке має місце в будь-якій сфері людської життєдіяльності, в тому числі і в аграрному виробництві. Ефективність функціонування системи аграрно-технічного сервісу значно підвищується, якщо використовувати запропонований дисертантом наступний принцип: система аграрно-технічного сервісу повинна відповідати таким кількісним та якісним параметрам, які б давали їй можливість при мінімально можливих затратах ресурсів забезпечувати постійну експлуатаційну готовність наявної сільськогосподарської техніки. В розвитку агротехнічного сервісу Одеської області в роки незалежності України мали місце дві діаметрально-протилежні тенденції: невпинне зростання обсягів ремонтно-відновлювальних робіт і постійне зменшення кількості обєктів інженерно-технічної інфраструктури.