Організаційно-економічний механізм розвитку інфраструктури технічного забезпечення авіаційного транспорту - Автореферат

Найвагомішою вимогою успішного переходу економіки України від адміністративно-командної, монополістичної до ринкової системи господарювання є структурна перебудова всіх ланок і виробництв, реформування підприємств авіаційного комплексу таким чином, щоб пристосувати їх роботу до обєктивних змін ринкової ситуації. Авіаційний комплекс країни, який включає підприємства авіаційної промисловості і авіаційного транспорту, має розгалужену інфраструктуру технічного забезпечення авіаційної техніки - авіаремонтні заводи, підприємства з надання авіатехнічних послуг, які забезпечують справний технічний стан техніки і безпеку польотів відповідно до національних вимог. Проте, щоб забезпечити міжнародні вимоги (Міжнародної організації цивільної авіації - ІСАО та ін.), прискорити ринкові перетворення, підвищити ефективність функціонування інфраструктури технічного забезпечення авіаційного транспорту, яка дісталась у «спадок» Україні від СРСР, вона потребує докорінного реформування з метою прискорення свого розвитку і підвищення ефективності виробничої і господарської діяльності. Разом з тим теоретично і практично залишається невивченою, хоча потреба в її дослідженні та вирішенні загальновизнана, проблема реформування і розвитку інфраструктури технічного забезпечення авіаційного транспорту (інфраструктури ТЗАТ) в ринкових умовах, що й обумовило вибір теми дисертації. Проведене дослідження виконано відповідно до завдань Державної концепції розвитку цивільної авіації України (1996 р.), Концепції розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньострокову перспективу і до 2020 р. (1999 р.), Державної комплексної програми розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 р. (2001 р.), Державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості України до 2010 р. (2001 р.)У першому розділі «Теоретично-концептуальне обґрунтування стратегії реформування та розвитку авіаційно-транспортного комплексу» визначено тенденції і сутність державного регулювання авіаційно-транспортним комплексом України в сучасних умовах. Виходячи з цього, в умовах перехідного періоду держава повинна забезпечувати перш за все три види функцій: 1) на базі чітко розробленої програми провести заходи щодо формування нової соціально-економічної системи (формувальні заходи); 2) реалізовані на практиці заходи мають бути достатніми для безперебійного і стійкого функціонування нової моделі (системи) соціально-економічного розвитку (закріплювальні заходи); 3) розроблені й реалізовані на практиці заходи і механізми повинні дозволити країні розвиватися по шляху подальшого підвищення соціальної і економічної ефективності (відтворювальні заходи). Одна з важливих структурних складових авіаційного комплексу України - інфраструктура ТЗАТ, під якою розуміємо групу підприємств, організацій і фірм з технічної експлуатації і ремонту АТ, технічного супроводження АТ протягом усього життєвого циклу для забезпечення льотної придатності, а також підрозділи науково-дослідних установ авіаційного профілю, авіаційних навчальних закладів, навчально-тренувальних загонів, які забезпечують наукове супроводження і підготовку кадрів технічної експлуатації АТ та їх льотної придатності. Виходячи з попереднього аналізу, стратегією розвитку авіаційно-транспортного комплексу України в сучасних умовах має бути формування сучасного, інтегрованого в світову економіку, здатного до саморозвитку, експортноорієнтованого виробництва, продукція якого (АТ) відповідає світовим вимогам і здатна забезпечити потреби нашої країни. У другому розділі «Тенденції розвитку технічної інфраструктури авіаційно-технічного комплексу України з урахуванням міжнародного досвіду» розкрито організаційно-економічні передумови реформування і розвитку системи ремонту і технічного обслуговування АТ, визначено місце технічної інфраструктури у системі маркетингового і після продажного обслуговування літаків, двигунів та авіаційного обладнання, науково обґрунтовано напрями реформування і розвитку інфраструктури технічного забезпечення АТ з урахуванням світових досягнень і вимог екологічної та авіаційної безпеки.На основі проведеного дослідження в роботі сформульовано теоретичну концепцію, розроблено організаційно-економічний механізм розвитку інфраструктури технічного забезпечення АТ, який базується на стратегії глибокого реформування системи авіатехнічних послуг з урахуванням специфіки діяльності, вимог до забезпечення необхідного рівня безпеки польотів, на ринкових засадах і принципах. Визначено і досліджено нові категорії «авіаційно-транспортний комплекс України», «інфраструктура технічного забезпечення авіаційної техніки» їх складові, зовнішні і внутрішні взаємозвязки, що дозволило аналізувати процеси розвитку інфраструктури технічного забезпечення АТ у комплексі взаємодії підприємств авіаційної промисловості, цивільної авіації, авіаремонту і технічного обслуговування, не зважаючи на їх відомчу належність. Основні причини - застарілі, що не відповідають реаліям ринкової економіки, підходи до ремонту і експлу

Основний зміст роботи викладено на 473 сторінках. Робота містить 38 таблиць, 26 рисунків і схем.Основний зміст дисертації