Формування організаційно-економічного механізму регулювання сфери обміну знаннями, його функціонування за умов переходу до економіки знань. Роль знань у економічній системі. Знання як товар, їх цінність для інноваційного розвитку національної економіки.
Аннотация к работе
Проблематику застосування знань у національній економіці та механізм її регулювання досліджували вітчизняні вчені, зокрема: В. Дисертація виконувалася в межах науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України за темами: „Регіональна міграційна політика в умовах поліетнічного середовища” (номер державної реєстрації 0108U010370) - досліджено процеси інтелектуальної міграції в прикордонних областях; „Регіональні особливості організації праці в умовах системної кризи" (номер державної реєстрації 0109U007082) - виокремлено аспекти обміну знаннями за умов системної кризи; „Соціально-демографічний потенціал розвитку Карпатського регіону України" (номер державної реєстрації 0111U000706) - запропоновано організаційно-економічний механізм полегшення доступу до освіти для населення Карпатського регіону; „Формування і використання територіальних міграційних систем для забезпечення сталого розвитку регіонів” (номер державної реєстрації 0112U000462) - подано пропозиції щодо зниження наслідків інтелектуальної міграції для України. Для виконання поставлених завдань у дисертації використано такі загальні та спеціальні методи наукового пізнання: теоретичного порівняння і узагальнення (при порівнянні характерних ознак освіти у традиційному суспільстві та у суспільстві знань); класичний, системний та інституційний підходи (для детального вивчення функціонування ринкових відносин у сфері обміну знаннями, для визначення поняття ринку знань), соціологічного опитування (для виявлення мотиваційних аспектів діяльності установ сфери обміну знаннями), методи економічного аналізу та статистичні методи (спостереження, середніх величин, графічний метод, кореляційно-регресійний аналіз та ін.), структурно-функціональний (при розробці та вдосконаленні організаційно-економічного механізму регулювання СОЗ); абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення і формулювання основних положень, висновків та пропозицій дисертації). Основні результати, що становлять наукову новизну є такі: удосконалено: науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання СОЗ, який поділяється на два напрями відповідно до обєкта регулювання (обміну знаннями - суспільними та приватними благами), відмінність якого від існуючих підходів полягає у врахуванні впливу на СОЗ комплексу факторів (економічних, соціально-демографічних, освітніх, наукових, інноваційних, мотиваційних, організаційних), визначенні кола елементів структури (сектори створення, передавання, поширення, зберігання, упровадження знань), принципів регулювання (системності, динамічності, комплексності, самоорганізації, реалістичності, легітимності, доступності та балансу ресурсів, оптимальності), методів регулювання (адміністративних, економічних, правових, соціальних), інструментів впливу, а також означення того, що в сучасних умовах системотворчим елементом такого механізму є як ринкові атрибути (попит, пропозиція, ціна, конкуренція), так і неринкові цінності (довіра, репутація, рейтинг); визначення поняття ринку знань, яке трактується з позицій класичного, системного та інституційного підходів, що дозволяє його розглядати: як сферу ринкової економіки щодо обміну знаннями, представлених у інтелектуальних продуктах і послугах в царині функціонування науки, освіти, засобів масової інформації, інформаційно-комунікаційних технологій, бібліотек та інноваційних підприємств; як субєктів, процесів, механізмів ринку знань та звязків між його структурними елементами; як сукупність соціальних інститутів, які забезпечують формування середовища для проведення актів обміну знаннями для здійснення ціноутворення, інформування, забезпечення правової платформи укладення договорів купівлі-продажу товарів та послуг.У першому розділі „Теоретичні основи функціонування та регулювання сфери обміну знаннями в умовах переходу до економіки знань" узагальнено теоретичне підґрунтя, окреслено основні аспекти та принципи формування і регулювання СОЗ та економіки знань в Україні, досліджено дуальну природу знань - як суспільного та приватного блага, а також аспекти формування ринкових відносин щодо обміну знаннями в національній економіці, здійснено огляд міжнародних засад регулювання СОЗ. Враховуючи, що протягом останніх десятиліть, з формуванням у зарубіжних країнах економіки знань, зазнали змін погляди науковців на знання як на філософсько-економічну категорію, та їх стали досліджувати як ресурс, відокремлений від особи, який піддається обміну, виокремлено місце СОЗ у суспільстві. До її структури входять: обєкти СОЗ (знання, які перебувають у межах СОЗ в усіх можливих формах); субєкти СОЗ (установи та організації секторів СОЗ усіх форм власності, а також, держава, яка є як субєктом, так і регулятором одночасно); процеси, які забезпечують її функціонування; механізми, які забезпечують діяльність СОЗ; а також звязки між цими структурними елементами. Обмін знаннями запропоновано поділити на дві частини: обмін знаннями без участі ринкового механізму (для