Економічні особливості формування реабілітаційної політики територій радіоактивного забруднення. Сучасний стан функціонування Чорнобильської зони відчуження. Шляхи розвитку регіону радіоактивного забруднення в період реформування економічних відносин.
Аннотация к работе
В цьому звязку на перший план постають питання визначення соціально-економічних особливостей формування реабілітаційної політики на територіях радіоактивного забруднення, пошук найбільш оптимальних форм запровадження організаційно-економічного механізму функціонування зони відчуження, становлення нових форм і методів господарювання на забруднених територіях. Наукові розробки, які проводяться як в Україні, так і за її межами, у більшості випадків, торкаються питань визначення форм і методів господарювання на потенційно небезпечних територіях, вивчення умов територіальної організації нових територіально-виробничих комплексів, які тут утворюються, сутності соціальної політики і ролі соціальної сфери в її здійсненні. Специфіка розвитку Чорнобильської зони відчуження, початковий етап становлення якої проходив у період ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС при жорсткій системі державного контролю, а також сучасний кризовий стан держави, вимагають пошуку внутрішніх резервів регіону для її розвитку. Тема дисертаційного дослідження тісно повязана з науково-дослідними роботами, що проводяться в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема: “Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України”, “Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України”, “Комплексний прогноз науково-технічного і соціально-економічного розвитку України”, “Державна програма соціально-економічного розвитку “Полісся”, яка виконувалась РВПС України НАН України згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.94 р. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці теоретичних, методологічних і практичних положень формування реабілітаційної політики держави в умовах перехідної економіки та нового організаційно-економічного механізму її здійснення на територіях радіоактивного забруднення, обґрунтуванні концептуальних основ соціально-економічної реабілітації регіону радіоактивного забруднення.У першому розділі “Соціально-економічні особливості формування реабілітаційної політики територій радіоактивного забруднення” визначено причини погіршення економічного стану Чорнобильського виробничо-господарського комплексу, доцільність проведення поступових змін у його організаційній структурі, напрями соціально-економічної реабілітації регіону радіоактивного забруднення, проблеми соціально-економічної реабілітації територій радіоактивного забруднення. Доведено, що у сучасних умовах необхідно здійснювати на державному рівні таку реабілітаційну політику, яка переслідує кінцеву мету - доведення параметрів середовища існування й умов комфортності життя населення територій, що зазнали радіоактивного забруднення, до середовищ нерегіональних (обласних, республіканських), а потім до науково обґрунтованих нормативів, прийнятих у нашій країні, надалі ж - до рівня розвинутих країн. У другому розділі “Особливості формування організаційно-економічного механізму функціонування зони відчуження” відображено сучасний стан функціонування та загальні концептуальні положення діяльності зони відчуження, особливості функціонального районування території Чорнобильської зони відчуження, прогноз екологічної ситуації, організаційно-економічний механізм господарської діяльності на території зони відчуження. економічний радіоактивний забруднення реабілітаційний Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" зону відчуження визначено як територію, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році, а зону безумовного (обовязкового) відселення - як територію, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами) з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15.0 Кі/км2 i вище, чи стронцію від 3.0 Кі/км2 i вище, чи плутонію від 0.1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перевищити 5.0 МЗВ (0.5 бер) в рік понад дозу, яку вона отримувала в доаварійний період. У дисертаційній роботі запропонована концепція Зони (далі - Концепція) i діяльності в ній на період до 2020 р. Вона визначає систему організаційних, екологічних, медичних i науково-технічних принципів та пріоритетів виробничої, науково-технічної та іншої діяльності в Зоні з метою мінімізації екологічних та соціально-економічних наслідків Чорнобильської катастрофи, а також обґрунтування можливостей комплексної реабілітації території Зони.Україна - країна, що використовує складні ядерні технології, займає 7 місце в світі по встановленій потужності ядерних електростанцій, використовує приблизно на 7 тисячах підприємств радіоізотопні матеріали та прилади, має в кілька разів більше, ніж у середньому по Європі, техногенне навантаження на територію. Дніпро використовується вода для ~ 30 млн. населення України; б) те, що 96 % радіоактивних відходів, які утворились внаслідок аварії, знаходяться на території зон