Розробка двоконтурного організаційно-економічного механізму технологічного оновлення економіки інноваційного спрямування, який поєднує державну політику у науково-технічній й інноваційній сферах. Удосконалення методів і засобів управління у даній сфері.
Аннотация к работе
Але у процесі практичної реалізації державної інноваційної політики в Україні практично не створено сприятливих умов для здійснення інноваційної діяльності, формування попиту на інновації, їх дифузії і на цих засадах - інноваційного розвитку економіки країни. Дослідження автора вказують на більш складні процеси, які властиві сфері технологічного оновлення та інноваційного розвитку з огляду на дослідження, наприклад, процесів виробництва та відтворення капіталу, теорію економічних циклів, а також аналіз структури технологічної багатоукладності економіки, впливу процесів регіональної інтеграції і світової глобалізації, проблем інституційного та інфраструктурного характеру, конкурентоспроможності промисловості та інноваційної культури в суспільстві. У цьому сенсі впровадження інновацій являє собою зміну технології виробництва, яка безпосередньо впливає на продуктивність чинників виробництва та спосіб їхнього поєднання, а отже і забезпечує видозміну виробничої функції. Завдання технологічного оновлення економіки на інноваційних засадах виникає унаслідок необхідності технічного забезпечення процесу матеріалізації інновацій. Інновація внаслідок свого розгортання утворює нову технологічно-соціально-економічну підсистему суспільства, яка складається з галузей, котрі здійснюють інновацію; галузей, які поширюють нову технологію та поглиблюють її економічні переваги; галузей, що виникають у процесі розвитку нового технологічного стилю.У першому розділі «Теоретичні і методологічні основи технологічного оновлення економіки на інноваційних засадах» шляхом системного аналізу і синтезу та методології ТАС-моделювання узагальнено теоретичні і методологічні підходи до технологічного оновлення економіки; визначено структуру, задачі, функції і принципи механізму технологічного оновлення економіки на інноваційних засадах; узагальнено науково-методичні підходи до формування та реалізації політики інноваційного оновлення економіки. Проведені дослідження підтверджують, що між науково-технічним прогресом та інтенсифікацією виробництва існує певний організаційно-економічний механізм, сутність якого полягає в утворенні відповідності між інноваційними чинниками виробництва, техніко-технологічними та кваліфікаційно-професійним вимогами певного типу виробництва, які є наслідком розвитку технологічних укладів в економіці (рис. Технологічне оновлення економіки розглядається як складова економічної та інноваційної політики держави і може бути визначене сукупністю форм і методів діяльності держави і підприємств, спрямованих на формування політики і створення комплексного механізму організаційно-правового забезпечення соціально-економічного розвитку. Проведені теоретично-пошукові дослідження автора призвели до висновку про доцільність формування організаційно-економічного механізму, спрямованого на реалізацію державної політики інноваційного оновлення національної економіки, яка повинна будуватися на засадах Національної програми, яка відображає системність і комплексність завдань на основі двох державних програм: 1) державної програми технологічного оновлення економіки, в основі якої знаходяться завдання з реструктуризації технологій і виробництв 3-го технологічного укладу та поліпшення на інноваційних засадах технологій і процесів 4-го технологічного укладу; У другому розділі «Організаційно-економічні основи механізму технологічного оновлення економіки на інноваційних засадах» проведено аналіз досвіду формування політики технологічного оновлення економіки за імітаційним сценарієм (на прикладі П.Кореї), політики технологічного оновлення економіки інноваційного спрямування в розвинутих країнах, розроблено засади формування комплексного (двоконтурного) організаційно-економічного механізму технологічного оновлення економіки на інноваційних засадах.У дисертації наведено теоретичні узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі - розробка організаційно-економічного механізму технологічного оновлення економіки на інноваційних засадах. Доведено, що на технологічне оновлення економіки інноваційного спрямування впливає низка обєктивних чинників, а саме: середні цикли розвитку економічних систем, історично обумовлена багатоукладність економіки, глобалізація світової економіки, недостатність фінансових коштів, наслідки кризових явищ процесу трансформації тощо, які вимагають формування двоконтурної моделі технологічного оновлення, котра дає можливість провести системну інтеграцію загальнонаціональних завдань економічного розвитку в національній програмі технологічного оновлення. Проведено комплексний аналіз чинників технологічного оновлення економіки інноваційного спрямування і висунуто концепцію, що технологічне оновлення економіки на інноваційних засадах вимагає комплексного підходу, суть якого полягає у необхідності паралельного і одночасного технологічного оновлення виробничих фондів 3-го і 4-го технологічних укладів, які мають достатній інноваційний потенціал для подальшого розвитку, та інноваційного технологічного розвитку виробництв,