Характеристика бурякоцукрового виробництва в Україні. Організаційно-економічні фактори і резерви підвищення ефективності виробництва цукру в сучасних умовах. Вплив вертикально-інтегрованих цукрових компаній й державного регулювання на розвиток галузі.
Аннотация к работе
Типовим представником таких галузей виступають галузі бурякоцукрового підкомплексу АПК. Тому, в сучасних умовах, існує нагальна потреба в поглибленому дослідженні наявного потенціалу, факторів, тенденцій і умов розвитку бурякоцукрового виробництва, які зможуть забезпечити динамічний розвиток та ефективне функціонування підприємств бурякоцукрового підкомплексу, вироблення нових підходів до організаційного і економічного забезпечення його розвитку. Питання розвитку, функціонування та ефективності бурякоцукрового підкомплексу, взаємовідносин між переробниками сировини і виробниками досліджувалися багатьма вітчизняними вченими-економістами, серед них В.Г. Поза увагою залишилися питання ефективного функціонування бурякоцукрового підкомплексу України в сучасному ринковому середовищі, в звязку з підвищенням відкритості економіки нашої країни, її очікуваного вступу в СОТ. Реалізація мети дослідження обумовила необхідність виявлення та розвязання наступного блоку завдань: - уточнення сутності поняття організаційно-економічне забезпечення економічної ефективності бурякоцукрового підкомплексу АПК, що дасть змогу глибше розкрити досліджуваний обєкт;Проведений аналіз різних точок зору стосовно досліджуваної проблеми дав підстави зробити висновок, що у бурякоцукровому виробництві кінцевим продуктом, який обєднує економічні інтереси сільськогосподарських товаровиробників і переробних підприємств цукрової сировини, загальним предметом їх спільної діяльності, яка ґрунтується на нерозривній організаційно-технологічній спорідненості і належності до однієї виробничої системи, є цукор. Ефективність розвитку бурякоцукрового підкомплексу характеризують виробничі відносини з приводу максимального задоволення суспільних потреб в продовольчих товарах за умов економії живої та уречевленої праці при їх виробництві. Вивчення наукових праць з методологічних і методичних питань оцінки ефективності бурякоцукрового підкомплексу дає підстави стверджувати, що їх зміст спрямований переважно на дослідження трьох аспектів проблеми: ефективності виробництва цукрових буряків, їх переробки, ефективності процесу інтенсифікації галузі та ефективності інтенсивних технологій вирощування цукрових буряків. В роботі автором стверджується, що здійснювати оцінку ефективності виробництва в бурякоцукровому підкомплексі єдиним показником не тільки неможливо, але й недоцільно, так як втрачається змістовність категорії "ефективність". У другому розділі - "Характеристика сучасного рівня ефективності бурякоцукрового підкомплексу АПК та його організаційно-економічного забезпечення" представлено особливості розвитку буряківництва в Україні та їх вплив на ефективність підкомплексу, проведено порівняльний аналіз ефективності переробки сировини на цукрових заводах різних форм власності, дано оцінку організаційно-економічного забезпечення бурякоцукрового підкомплексу АПК.За сучасного розвитку економіки країни підвищення ефективності розвитку бурякоцукрового підкомплексу повинно розглядатися як одне з головних завдань забезпечення населення цукром, розвязання якого має будуватися на врахуванні інтересів виробничо-економічних відносин, характері технічного процесу виробництва, формах організації, притаманних даному підкомплексу. Під організаційно-економічним забезпеченням функціонування і розвитку бурякоцукрового підкомплексу слід розуміти сукупність логічно упорядкованих регуляторних дій, системи організаційних, технологічних, економічних важелів і методів управління, які забезпечують його ефективний розвиток. Враховуючи, що ефективність роботи бурякоцукрового підкомплексу залежить від ефективності виробничо-економічних відносин, що склались між ними, пошук шляхів підвищення ефективності підкомплексу в цілому має лежати в цих трьох означених площинах. Оцінка процесів реформування в бурякоцукровому підкомплексі АПК дозволяє визначити наступні трансформаційні зміни в системі факторів, що визначають його ефективність: диверсифікацію виробників продукції як на рівні галузі виробництва цукрових коренеплодів (сільськогосподарські підприємства різних форм власності та особисті селянські господарства), так і на рівні галузі цукровиробництва (підприємства різних форм власності); скорочення посівних площ під цукровим буряком; обєднання процесів виробництва і процесів переробки в єдиних господарських структурах; злиття і поглинання виробників, формування крупних цукрових компаній, які ідентифікуються як головні гравці на ринку цукру; банкрутство низки цукрових заводів; загострення проблеми збалансованості ринку; перелом в динаміці росту урожайності цукрових коренеплодів в користь її зростання. Порівняльний аналіз урожайності цукрових буряків у великих і малих господарствах, а також показників ефективності виробництва в малих цукрових заводах і в крупних цукрових компаніях, які стимулюють процес укрупнення сировинної бази українських аграрних компаній по виробництву цукру, свідчить в користь процесів концентрації виробництва в бурякоцукровому підкомплексі та роз