Організаційно-економічне забезпечення інноваційного розвитку аграрної сфери в радіоактивно забруднених регіонах - Автореферат

При вирішенні поставлених завдань у роботі були використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, серед яких: фактологічний для дослідження еволюції проблеми та наступності її розвязання, узагальнення та групувань для класифікації агроінновацій, інституцій та інфраструктурних елементів інноваційного середовища; аналізу та синтезу при дослідженні особливостей системи організаційно-економічного забезпечення аграрного сектору, визначення критеріїв оцінки результатів реформування сільського господарства та інноваційно-інвестиційної привабливості забруднених районів Житомирщини; проблемно-орієнтований підхід при обґрунтуванні пріоритетних напрямів використання науково-технічного потенціалу; соціологічного опитування для вивчення стану та перспектив інноваційного розвитку аграрної сфери в регіоні Житомирського Полісся; статистико-економічний при аналізі науково-інноваційного потенціалу та визначення тенденцій еколого-економічного розвитку аграрного виробництва; моделювання та абстрактно-логічний при розробці матричної моделі стратегічного управління інноваційним розвитком аграрної сфери і формулювання висновків. У дисертаційній роботі викладено наукові положення, висновки і рекомендації, які спрямовані на розвязання конкретного наукового завдання щодо обґрунтування теоретико-методичних засад і практичних підходів до вдосконалення організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку аграрної сфери в радіоактивно забруднених регіонах. Основні результати проведеного дослідження, які характеризують наукову новизну, розкривають логіку дисертації та особистий внесок автора, полягають у наступному: вперше: - побудовано цілісний механізм організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку аграрної сфери в радіоактивно-забруднених регіонах, який ґрунтується на двох взаємоповязаних та взаємозалежних структурних елементах: механізмі створення і модифікації системи організаційно-економічного забезпечення та власне механізмі його реалізації, що дозволяє підвищити рівень сприятливості середовища аграрної сфери забруднених регіонів до інноваційно-інвестиційного розвитку; удосконалено: - теоретичні підходи щодо дослідження взаємодії основних факторів інноваційного розвитку аграрної сфери в системі організаційно-економічного забезпечення, а саме механізми взаємозвязку ключових детермінант інноваційного процесу «дослідження - інвестиції - виробництво - освіта»; У першому розділі «Теоретико-методологічні засади інноваційного розвитку аграрної сфери екологічно забруднених регіонів» узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності й змісту наукової категорії «агроінновація», зясовано фактори її детермінації за умов екологічно нестабільного навколишнього середовища, обґрунтовано роль та місце науково-технічного потенціалу в забезпеченні екологічно сталого розвитку аграрного виробництва, визначено наукові передумови інноваційного розвитку аграрної сфери регіонів, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, розроблено методологічні основи формування механізму організаційно-економічного забезпечення радіоактивно забруднених регіонів.У дисертації наведене теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад інноваційного розвитку аграрної сфери та розробці практичних підходів щодо механізму його організаційно-економічного забезпечення в радіоактивно забруднених регіонах. Запропоновано підхід до визначення сутності наукової категорії «агроінновація», який ґрунтується на розумінні особливостей інноваційного розвитку аграрної сфери. Він полягає у розробці цілісного механізму організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку аграрної сфери в забруднених регіонах, який ґрунтується на двох взаємоповязаних та взаємозалежних структурних елементах: механізмі створення і модифікації системи організаційно-економічного забезпечення та власне механізмі його реалізації. В результаті проведеного соціологічного опитування активної частини інтелектуальної еліти Житомирського Полісся (студентів провідних вузів та експертів) вдалося визначити частину інноваційного потенціалу, що має фактичний вплив на результати еколого-економічної реабілітації аграрної сфери, та встановити основні причини, які прямо чи опосередковано впливають на зниження показників інноваційного розвитку сільського господарства Житомирщини. Визначено теоретичні підходи щодо дослідження взаємодії основних факторів інноваційного розвитку аграрної сфери в системі організаційно-економічного забезпечення, а саме механізми взаємозвязку ключових детермінант інноваційного процесу «дослідження - інвестиції - виробництво - освіта».