Розробка теоретико-методологічних засад, організаційно-економічних засобів та механізмів забезпечення конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону. Визначення специфіки формування конкурентного середовища на ринку будівельних робіт і продукції.
Аннотация к работе
В умовах кризових явищ та нестабільності розвитку економіки, погіршення макроекономічних показників та відчутного зниження рівня життя населення особливого значення набувають питання посилення конкурентоспроможності пріоритетних для державного розвитку галузей та господарських комплексів. Важливо визначити пріоритетні галузі економіки, які першочергово потребують конструктивних змін, оскільки вони є базовими та мають суттєвий вплив на соціально-економічний розвиток регіону. До них, без сумніву, відноситься будівництво та суміжні галузі. На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в країні істотно змінились характеристики конкурентного середовища, в тому числі у сфері будівництва, що актуалізує потребу в розробці належного організаційно-економічного забезпечення розвитку та конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону. Зокрема, недостатньо досліджені фактори впливу на конкурентоспроможність будівельної продукції, потребують удосконалення інституційне забезпечення та методичні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону.У першому розділі “Теоретико-методичні засади дослідження галузевої конкурентоспроможності на регіональному рівні” окреслено теоретичне підґрунтя функціонування будівельного комплексу в умовах конкуренції, досліджено специфіку конкуренції на ринку будівельних робіт і продукції та виявлено напрями удосконалення конкурентного середовища та зміцнення конкурентоспроможності будівельного комплексу регіону. Поняття “будівельний комплекс” сьогодні є цілком доцільним і саме з точки зору кінцевого результату, який поєднує будівельні підприємства та організації, розглядається комплексне управління в будівництві. Так, сформульовано авторське трактування поняття “будівельного комплексу” як сукупності взаємоповязаних економічних агентів різних галузей, які беруть участь у створенні матеріально-технічних передумов функціонування галузі будівництва та забезпечують розвиток обєктів інфраструктури соціального, промислового та комерційного призначення, обєднаних єдиним інституціальним середовищем. У другому розділі “Структурні та інституційні зміни у будівельному комплексі регіону” проаналізовано тенденції розвитку та структурних зрушень у будівельному комплексі Львівської області, виявлено фактори впливу на конкурентоспроможність будівельних робіт та продукції, окреслено інституційні передумови забезпечення конкурентоспроможності комплексу в умовах відкритої економіки. Результатами аналізу також виявлено, що Львівська область разом з такими регіонами України як Черкаська, Тернопільська, Рівненська, Полтавська, Луганська, Київська, Івано-Франківська, Закарпатська, Житомирська та Дніпропетровська області увійшла до регіонів з найефективнішим використанням потенціалу будівництва.Проте спостерігаються негативні тенденції: посилення боротьби за владу та конкуренції між різними державними органами за право прийняття рішень у сфері регулювання ринку нерухомості; поширення “державного підприємництва” - лобіювання чиновниками інтересів тих чи інших підприємств, що монополізує ринок; недосконалість нормативно-правової бази дестабілізує ринок, стримує приплив іноземних інвестицій та призводить до збільшення рівня трансакційних витрат. Підвищення конкурентоспроможності будівельного комплексу потребує переходу від консервативних підходів адаптації та мобілізації до стратегії модернізації та подальшого росту на основі інноваційного підходу, в рамках якого проходить селекція ефективних інститутів та інструментів соціально-економічного розвитку. Ефективна реалізація стратегічних рішень щодо посилення конкурентоспроможності продукції будівельного комплексу, як на рівні підприємства, так і вищих органів ієрархії управління потребує обовязкового врахування внутрішніх та зовнішніх факторів впливу, а також специфічних особливостей будівельного комплексу чи окремих територій. Сучасні умови господарювання підприємств будівельного комплексу вимагають встановлення нових підходів до управління, контролю, організації мотивації в будівництві та удосконалення його інституційного забезпечення, яке повинно формуватися на чітко визначеній методологічній основі та мати виважену обґрунтовану структуру. Невідємною складовою інституційного забезпечення будівельного комплексу регіону повинна стати ефективна регуляторна політика та система нормативно-правового, організаційно-економічного, фінансового регулювання діяльності контрагентів будівельного комплексу, а також розробка органами місцевої влади низки заходів щодо стабілізації стану у цій сфері, з врахуванням потреб в енергозбереженні, із урахуванням економічних, інституційних, організаційних та соціальних складників стимулювання енергоощадності на регіональному рівні.