Теоретичні дослідження і методичні рекомендації щодо підвищення ефективності системи підготовки виробництва нової продукції. Визначення поняття системи підготовки виробництва, яке відповідає сучасним напрямкам інноваційного розвитку підприємств України.
Аннотация к работе
У науковій літературі значну увагу приділено формуванню автоматизованих систем підготовки виробництва, можливостям використання внутрішніх чинників для скорочення термінів розробки нової продукції, методам оцінювання ефекту від здійснення підготовки виробництва, способам стимулювання розробників інноваційних ідей, підходам до оцінки готовності підприємства до випуску нової продукції тощо. Потребують уточнення питання, повязані з інформаційним забезпеченням етапів підготовки виробництва, розвитком організаційних підходів щодо визначення готовності підприємства до випуску нової продукції, а також з визначенням підходів до обґрунтування механізму розрахунку нормативної тривалості підготовки виробництва в сучасних умовах. Завдання щодо удосконалення системи підготовки виробництва нової продукції, яка дозволить оцінювати, контролювати і підвищувати показники інноваційної ефективності підприємств, є визначальними у процесі обґрунтування актуальності теми дисертації. Дисертаційне дослідження повязане з тематикою науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету і, зокрема, з Програмою Наукової ради НАН України “Забезпечення конкурентоспроможності підприємств як чинник підвищення ефективності промислового виробництва”, темою “Організаційно-економічний механізм активізації інноваційної діяльності підприємств” (державний реєстраційний номер 0107U012224), де використано економіко-математичну модель визначення нормативної тривалості підготовки виробництва, що є базою ефективного здійснення інноваційної діяльності на підприємстві. удосконалено: • методичний підхід до визначення ступеня готовності підприємства до випуску нової продукції на основі уточнення використання груп показників новизни і складності продукції, виробничо-технічних можливостей підприємств у процесі здійснення підготовки виробництва, техніко-організаційного рівня конструювання елементів нової продукції та здійснення технологічної підготовки виробництва, економічності окремих етапів та всієї системи підготовки виробництва, що дозволить встановити максимальний рівень достовірності отриманих даних;У першому розділі “Теоретико-методичні основи підготовки виробництва нової продукції” досліджено історичне становлення та сучасні погляди на систему підготовки виробництва нової продукції на підприємстві, її змістові, часові та організаційні аспекти, здійснено аналіз переваг і труднощів підвищення гнучкості досліджуваної системи як важливого інструменту інноваційного розвитку підприємств. Однією з основних складових інноваційного циклу є науково-дослідні роботи, суттєвими важелями впливу яких на ефективність окремих етапів підготовки виробництва визначено: зростання потужності та зниження собівартості основного параметра виробу; збільшення частки використання прогресивних технологічних процесів; скорочення тривалості циклу підготовки виробництва та зростання рентабельності виробництва. Необхідною умовою досягнення економічної ефективності НДР є соціальний напрямок підготовки виробництва, який передбачає створення умов для зацікавлення працівників у швидкому освоєнні випуску нової продукції, тобто зростає роль мотивації персоналу. Щодо підготовки виробництва нової продукції, гнучкість даної системи полягає у швидкій адаптації конструкторських та технологічних підрозділів до поліпшених характеристик, яким має відповідати нова продукція. У другому розділі “Аналіз стану та тенденцій розвитку підготовки виробництва нової продукції на машинобудівних підприємствах” здійснено аналіз науково-технічного потенціалу інноваційної діяльності, досліджено тенденції розвитку системи підготовки виробництва та її інструментів у регіоні і запропоновано напрямки їх удосконалення.У результаті дисертаційного дослідження проведено теоретичне обґрунтування та запропоновано практичні шляхи вирішення науково-виробничої проблеми, яка полягає у пошуку підходів до удосконалення системи підготовки виробництва нової продукції. В умовах розвитку й ускладнення системи організації виробництва загалом і показників складності продукції зокрема, а також зростання інтенсивності впливу на них швидкого розвитку НТП ця проблема набуває особливого значення. Проведений аналіз розвитку ринку і росту вимог споживачів до окремих характеристик продукції показує необхідність підвищення динамічності підготовки виробництва й охоплення нею щоразу більше сфер діяльності, і не лише технічного боку розвитку виробничого середовища, а й інтелектуального, соціального, інформаційного, екологічного та інших видів організаційної та економічної діяльності, комплексне забезпечення реалізації яких підвищить ефективність переходу підприємства на випуск нового виду продукції. Аналіз стану підготовки виробництва підприємств західного регіону України у процесі опрацювання матеріалів головних управлінь статистики у Чернівецькій, Івано-Франківській і Тернопільській областях показав незначну кількість машинобудівних підприємств, які здійснювали підготовку виробництва нової продукції і використовували