Дослідження зарубіжного досвіду ефективної організації консюмеризму в країнах з розвиненою ринковою економікою та організаційної структури даної системи захисту інтересів споживачів в Україні. Методика вдосконалення регіональної споживчої політики.
Аннотация к работе
Зясовано сутність концепції консюмеризму як системи захисту інтересів споживачів, проаналізовано підходи до її трактування, визначено вплив консюмеризму на соціально-економічні процеси, висвітлено досвід організації консюмеризму в країнах з розвиненою ринковою економікою. В роботі обґрунтовано, що консюмеризм - це система відносин, що виникають у рамках організованого суспільного руху, спрямованого на захист інтересів споживачів та підвищення соціальної відповідальності виробників і продавців товарів (послуг) перед покупцями й суспільством загалом. Консюмеризм породжує відносини між споживачами та виробниками й продавцями товарів (послуг), між державою та представниками підприємницької діяльності, між споживачами та органами з захисту їх прав, між державними та недержавними організаціями, що діють в інтересах споживачів. Відповідно, елементами системи консюмеризму є: інституційна - підсистема, яка визначає субєктний склад та організаційну структуру консюмеризму; нормативна - сукупність правових норм, що регулюють сферу захисту прав споживачів; ідеологічна - споживча ідеологія, свідомість, культура, довіра, погляди, традиції споживання та неписані правила поведінки, що склалися у суспільстві; комунікативна - сукупність інтегративних звязків між елементами системи консюмеризму. Запропоновано її організаційну структуру, здійснено оцінку державної споживчої політики, проаналізовано проблеми розвитку консюмеризму на регіональному рівні (на прикладі Закарпатської області), визначено раціональну послідовність їх вирішення, подано соціологічну оцінку настроїв громадян щодо їхніх споживчих прав та діяльності державних консюмеристських органів у Закарпатській області.Розвиток організаційно-економічних аспектів захисту інтересів споживачів забезпечують процеси інституціоналізації консюмеризму. Консюмеризм являє собою систему відносин, що виникають у рамках організованого суспільного руху, спрямованого на захист інтересів споживачів та підвищення соціальної відповідальності виробників і продавців товарів (послуг) перед покупцями й суспільством загалом. Забезпечуючи споживачам свободу вибору та виконуючи захисну, інформаційну, просвітницьку і регулюючу функції, консюмеризм виступає тим механізмом у сучасному суспільстві, який сприяє вирівнюванню ринкових позицій споживача і продавця, виступає рушієм ділової активності, фактором підвищення життєвого рівня населення та примноження соціального капіталу. Постійне вдосконалення національного законодавства про захист прав споживачів, інформування і просвіта населення з питань споживчих прав, підвищення рівня професійної підготовки фахівців відповідної сфери, співпраця з міжнародними організаціями-консюмеристами і посилення ролі регіональних органів із захисту прав споживачів у реалізації державної консюмеристської політики позитивно вплинули не лише на стан споживчого ринку, а й на активність споживачів щодо відстоювання своїх інтересів. Основними проблемами розвитку консюмеризму в регіоні є: недостатня кількість громадських організацій споживачів в області (базова проблема); низький рівень обізнаності громадян про свої споживчі права та можливості їх реалізувати; незадовільний кількісний склад кадрів консюмеристських органів (проблеми другого рівня); низький рівень поінформованості громадян про діяльність служби захисту прав споживачів; низький рівень довіри громадян до державних органів із захисту прав споживачів; недостатня кількість консюмеристських утворень на території області (проблеми третього рівня); низька активність споживачів щодо відстоювання своїх прав особисто та через консюмеристські органи; нераціональне розташування консюмеристських органів по території області (проблеми четвертого рівня).