Фактори, які визначають соціально-економічні особливості формування системи управління охороною праці на вугільних шахтах. Процеси, що впливають на зміну рівня її небезпечності. Головні методи системного управління поточними і капітальними витратами.
Аннотация к работе
Гірничо-геологічні умови більшості вугільних родовищ відрізняються складністю і спорадичністю протікання глибинних процесів, в звязку з чим умови праці на вугільних шахтах характеризуються великою кількістю небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які суттєво впливають на життя і здоровя працюючих і обумовлюють високий рівень травматизму та профзахворювань в галузі. Головними причинами, що стримують широке застосування оптимальної структури витрат на охорону праці, є відсутність методів оцінки ефективності заходів та засобів поліпшення умов праці гірників і підвищення її безпеки та недостатня надійність прогнозу параметрів системи охорони праці. Враховуючи, що особливо важкі умови праці виникають при великій кількості та різноманітності дії на працюючих шкідливих та небезпечних факторів в умовах вугільних шахт, розробка та обґрунтування методів оцінок ефективності заходів захисту працюючих та поліпшення на їх базі системи управління охороною праці дозволить вирішити важливу науково-практичну та актуальну для вугільної промисловості проблему збереження життя і здоровя працюючих в умовах вугільних шахт. Метою роботи є наукове обґрунтування організаційно-економічних методів управління охороною праці у вугільній промисловості, які забезпечують поліпшення умов праці працюючих і їх надійний захист від шкідливих та небезпечних виробничих явищ на вугільних шахтах. Ідея роботи полягає в тому, що створення безпечних і нешкідливих умов праці у вугільній промисловості можливе шляхом диференційованої і послідовної реалізації регулятивних заходів у системі управління охороною праці, які вибираються на основі економічних інтегральних показників і забезпечують оптимальний розподіл коштів на охорону праці, поліпшення умов праці та захист робітників при аваріях.Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались і одержали схвалення на міжнародній конференції по боротьбі з пилом у вугільних шахтах (м. Донецьк, 1997 р.), міжнародній науково-практичній конференції з управління трудовими ресурсами (м. Севастополь, 1998 р.), міжнародному симпозіумі «Mine Planning and Equipment Selection 1999 & Mine Environmental and Economical Issues 1999» (м. Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків, переліку літературних джерел із 192 назв, додатка, має 273 сторінки машинописного тексту, 25 рисунків на 23 сторінках, 61 таблиця на 42 сторінках, 2 додатки на 25 сторінках.В першому розділі виконано аналіз літературних джерел та стану охорони праці на шахтах вугледобувної галузі, який показав, що гірничо-геологічні і гірничотехнічні умови і безпека праці практично на всіх шахтах суттєво погіршились. Кошти, що виділяються на охорону праці є недостатніми і використовуються неефективно. Показано, що ефективність заходів з охорони праці визначається їх відповідність рівню безпеки технологічного процесу.Кожна аварія що виникла на обєкті приносить соціально-економічні збитки, що диференціюються по причинам, пожежо - або вибухонебезпечним речовинам або матеріалам, засобам ліквідації аварій, для яких час ліквідації сумірний з часом розвитку аварії. В звязку з тим, що такі явища як пожежа, вибух і раптовий викид, окрім небезпечного впливу на людину, знищують або пошкоджують матеріальні цінності, очікувані економічні збитки М(U) складаються з прямих збитків, витрат на ремонт і відновлення обєктів, матеріальних збитків від травматизму за весь період виплат в відповідності з чинним законодавством. Для вивчення вибрані: статистичний матеріал по екзогенній аварійності (економічні збитки від пожежі, час ліквідації аварії, абсолютна газовість, кут падіння пласту, розподіл по матеріалам первинного горіння), вхідні дані за станом пожежного захисту, «завантаження» шахт горючими матеріалами, виконання правив безпеки, оснащення засобами пожежогасіння і ступінь горючості матеріалів. (9) де m - індекс, що визначає тип обєктів шахти, небезпечних по ендогенним пожежам; - кількість обєктів m-го типу, що відносяться до j-ї групи, на i-й шахті, - очікувані збитки від однієї пожежі, що трапилася на обєкті m-го типу j-ї групи, - доля пожеж, що виникають на обєктах m-го типу j-ї групи в загальному числі пожеж на обєктах j-ї групи. , (14) де зміна експлуатаційних витрат виробництва споживача при заміні базових засобів на нові в розрахунку на один обєкт, грн; відповідно, витрати по базовій і новій техніці звязані з її впровадженням, в розрахунку на один виріб, грн; - відповідно, капітальні витрати по базовій і новій техніці, в розрахунку на один виріб, грн; - відповідно кількість, засобів по базовому і новому варіантам з урахуванням насичення обєкту, що захищається, грн; - економія поточних і капітальних витрат, звязаних з аварійно-відновлювальними роботами в розрахунку на одну аварію; N - середньорічне число пожеж на S обєктах, що підлягають захисту у відповідності з ПБ.В дисертаційній роботі наведені наукове обґрунтування, узагальнення та створені методологічні основи для використання одержаних теоретичних рішень щодо економічного оцінюва
План
Зміст дисертації викладено автором особисто.Основний зміст роботи