Дослідження принципів організаційно-економічних основ функціонування соціальної сфери сільської місцевості районів області на основі комплексної оцінки. Підвищення результативності сільськогосподарського виробництва. Поняття сутності соціальної сфери.
Аннотация к работе
Однією з причин є те, що раніше розвиток та підтримка соціальної сфери на селі здійснювалася в основному за рахунок коштів сільськогосподарських підприємств. Та в період реформування економіки майже всі обєкти соціальної сфери були передані на баланс місцевим органам влади, які з обєктивних причин розвиток цих обєктів не в змозі фінансувати в повному обсязі. Для досягнення поставленої мети були визначені такі наукові завдання: · узагальнити теоретико-методологічні підходи щодо визначення сутності категорій "соціальна сфера" та "соціальний потенціал" в умовах переходу економіки до соціально орієнтованого ринкового господарства; Для вирішення поставлених завдань використовувалися наступні методи: системно-структурний та абстрактно-логічний - при дослідженні сутності категорій "соціальна сфера" та "соціальний потенціал", визначенні складових соціального потенціалу та мотиваційного механізму; статистичний та експертних оцінок - при розробці комплексного показника розвитку соціальної сфери села, аналізі тенденцій її розвитку та формуванні переліку основних показників; порівняльний та групувань - під час встановлення залежності рівня розвитку соціальної сфери від результатів діяльності аграрних підприємств; кореляційного та регресійного аналізу - для визначення впливу результатів економічної діяльності сільськогосподарських підприємств на розвиток соціальної сфери села. · вперше доведено та визначено взаємозалежність розвитку соціальної сфери населеного пункту та результативності сільськогосподарського виробництва на основі регресійно-факторних моделей, згідно якої вони можуть мінятися місцями у ланцюгу причинно-наслідкового звязку підвищення ефективності функціонування як агрогосподарювання, так і соціальної сфери в період становлення ринкових відносин;Соціальний потенціал сільської місцевості (населеного пункту) здобувачем визначено як економічну категорію, що знаходить прояв в інтеграції органічно-взаємоповязаних ресурсів соціальної сфери, які забезпечують розширене відтворення людського капіталу, та сприяють підвищенню ефективності агрогосподарювання. Виходячи з того, що важливим орієнтиром для розвитку національної економіки є соціально орієнтоване ринкове господарство, в роботі зроблено акцент на тому, що саме в соціальній сфері створюються умови для соціального, правового захисту населення, розвитку демократії, формуються нові норми та зразки поведінки, забезпечуються можливості вільного вибору місця роботи та посадового росту, розвитку приватної власності та підприємництва, тобто складаються і реалізуються соціальні, економічні та правові інститути. Дослідження економічної поведінки працівників у взаємозвязку з мотиваційним механізмом підвищення ефективності праці показали, що його зміст і ефективність визначаються господарським механізмом, що діє на підприємстві, рівнем розвитку соціальної сфери, соціально-економічним статусом працівників, які в цілому формують їх потреби й інтереси, визначають ціннісно-нормативні аспекти поведінки. Комплексний показник розвитку соціальної сфери села окремого району розраховується із застосуванням нормованих соціальних показників-стимуляторів, які знаходяться у прямому звязку із рівнем розвитку соціальної сфери: (індекс народжуваності (інар) розраховується по групах населених пунктів на основі частки народжених у певній групі сіл у загальній кількості народжених; індекси забезпеченості лікарнями (ілік), амбулаторіями(іамб), фельдшерсько-акушерськими пунктами (іфап); промисловими підприємствами різних форм власності та напрямів діяльності з урахуванням потужності (іпром), дитячими дошкільними закладами (ідз), школами (ішк), клубами (ікл), бібліотеками (ібібл)), службами побуту (іпс) і т.д), та показників - дестимуляторів, які знаходяться в оберненому звязку з рівнем розвитку соціальної сфери: (індекс зайнятості у особистому підсобному господарстві (іопг), індекс смертності (ісм), індекси наявності забруднених водоймищ (ізв), забрудненості території села сміттям (побутовим, промисловим, будівельним та ін.) (ізсм), наявності станцій заправки автотранспорту (ісзп), складів мінеральних добрив та отрутохімікатів (імд) і т.д.) шляхом зведення їх до інтегральних, які характеризують окремі аспекти розвитку соціальної сфери. Інтегральні показники, які характеризують окремі аспекти розвитку соціальної сфери, розраховуються за формулою: , (1) де: Ykj - k-й інтегральний показник розвитку соціальної сфери в j-му районі; iij - нормований і-тий показник розвитку соціальної сфери в j-му районі; Wij - вага, з якою і-тий нормований показник враховується при розрахунку інтегрального показника.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці організаційно-економічних основ та механізмів функціонування соціальної сфери села в період розбудови соціально орієнтованої економіки України, які базуються на поглибленні визначення сутності соціальної сфери та соціального потенціалу, компле