Суть і зміст малих форм ведення аграрного виробництва, концептуальні підходи щодо їх становлення. Аналіз та обґрунтування варіантів оптимальної галузевої структури типового фермерського господарства, що є характерними для умов Карпатського регіону.
Аннотация к работе
Здійснення аграрної реформи в Україні супроводжувалося кардинальними змінами форм господарювання. Чільне місце серед них посіли малі форми господарювання, частка яких у валовому виробництві сільськогосподарської продукції загалом в Україні складає близько 60%, а в Карпатському регіоні, до якого входять Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області, - біля 90%. Досліджуючи функціонування організаційно-господарських структур АПК, автори в основному зосереджували свою увагу на загальних тенденціях їх розвитку, не надаючи особливого значення специфічним особливостям здійснення процесів господарювання в конкретних регіонах і природно-економічних зонах. Особиста роль автора полягає у виконанні науково-дослідних робіт щодо зясування організаційно-економічних проблем формування і функціонування малих господарських формувань в сільському господарстві. здійснено комплексний підхід до аналізу діяльності органів управління агропромисловим виробництвом та їх вплив на діяльність малих форм господарювання у сільському господарстві;Звичайно ж такі критерії викликають заперечення, адже фактичний розмір особистого селянського господарства та сільського домогосподарства суттєво не відрізняються, а господарство з чисельністю близько 50 осіб може обробляти декілька десятків тисяч гектарів землі й відносити його до малого аж ніяк не можна. Взагалі основною класифікаційною ознакою малих форм господарювання у сільському господарстві, на наш погляд, має бути особиста участь членів цих господарств та їх родин у виробничому процесі. Ми вважаємо, що господарства з площею понад 1000 гектарів в умовах України не пройшли свій еволюційний шлях розвитку, а сформувались на базі колишніх сільськогосподарських підприємств, зберігши їх управлінський механізм не набувши економічних ознак фермерського господарства. Саме ці господарства слід розглядати як малі форми господарювання, оскільки їм властива індивідуальна ідеологія господарювання. Таких же успіхів досягли фермери Карпатського регіону на початкових стадіях формування своїх господарств, використовуючи значну частину ресурсів господарств суспільного сектору для ведення своєї виробничої діяльності.У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування організаційно-економічних засад функціонування малих господарських формувань та запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо визначення сутності й удосконалення методології сутнісного аналізу використання категорій «малі форми господарювання у сільському господарстві», «особисті господарства населення» і «фермерство» з урахуванням зональних особливостей Карпатського регіону України. В історичному аспекті також є підстави стверджувати, що виникнення та функціонування цих господарств супроводжувалося становленням і розвитком сімейних відносин. Скажімо, вирощування овочевих та плодово-ягідних культур, картоплі тощо доцільно зосереджувати в малих господарствах, а виробництво продукції зернових і технічних культур - у крупних господарських формуваннях. При опрацюванні матеріалів діяльності дрібних форм господарювання слід використовувати різноманітні прийоми й підходи в дослідженні результатів їх функціонування. Діяльність малих форм господарювання у сільському господарстві залежить в першу чергу від ставлення їх власників до землі як основного засобу сільськогосподарського виробництва.