Особливість спільної роботи націоналістів і місцевого населення по створенню українських державних органів влади. Аналіз політики раціонального і економічного пригноблень. Агітаційно-пропагандистські напрями ОУН і УПА в боротьбі за незалежність України.
Аннотация к работе
Актуальність теми дослідження зумовлена обєктивною необхідністю вивчення феномену українського національно-визвольного руху середини ХХ ст., що продиктовано логікою розвитку сучасної історичної науки. Історичний досвід етнополітичної мобілізації українців у боротьбі за свою незалежність є свідченням державотворчого потенціалу української нації та прикладом спроможності українців обстоювати національні інтереси в умовах доволі складних і несприятливих для них внутрішньо та зовнішньополітичних процесів. Всебічне осмислення цього досвіду важливе з точки зору сучасних реалій, оскільки принаймні теоретично поглиблює зміст національного (базового) компоненту державного розвитку України. Зосередженість на західноукраїнському регіоні та проблемний характер більшості досліджень не дають можливості чітко визначити роль і місце боротьби українських націоналістів у всеукраїнському контексті. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань: - вивчити діяльність похідних груп ОУН на Житомирщині у перші місяці німецько-радянської війни, визначити їхню роль у розбудові відновленої української державності;З-поміж робіт вчених української діаспори, у яких аналізується проблема ОУН і АПА в цілому або міститься певний обсяг інформації про діяльність українських націоналістів на Житомирщині, найзначнішими є дослідження Л. Шелюга, де йдеться про УПА-Схід на Житомирщині, про створення Житомирського окружного проводу ОУН, подано псевдо провідників та активних членів українського націоналістичного руху на Житомирщині, деякий фактичний матеріал про діяльність ОУН і УПА на Житомирщині міститься в ряді публіцистичних праць М. Сергійчуком документів для даного дослідження особливу цінність має витяг із оглядової довідки майора держбезпеки Воронянського про діяльність оунівського підпілля на території південно-східних районів Житомирської області від 25 листопада 1955 р., де показано діяльність оунівців в роки нацистської окупації та у повоєнні роки, названо прізвища і псевдо провідників та активних членів ОУН, подано їхні біографічні відомості, кількісний склад оунівських осередків та заарештованих і страчених членів боївок, версію розколу націоналістичного підпілля на Житомирщині наприкінці 1940-х років. Загалом наукові дослідження української діаспори і сучасних вітчизняних вчених, а також різнопланові джерела іншого характеру (матеріали “Літопису УПА”, опубліковані документи та матеріали державних архівів, спогади, періодика тощо), не дають можливості цілісно і ґрунтовно відтворити картину діяльності ОУН і УПА на Житомирщині. Зокрема, документи місцевих органів окупаційної адміністрації (Ф.Р-1151), що містять інформацію про діяльність похідних груп ОУН, дані матеріалів листування командира поліції і СД округу Житомир, звіти районних і окружних провідників про організаційну роботу на місцях, дають підстави стверджувати, що на Житомирщині працювала велика група діячів ОУН.