Формування та місце м’ясного скотарства в економіці. Основні принципи організації виробництва яловичини. Природно-економічна характеристика господарства, склад його земельних угідь. Шляхи підвищення продуктивності та ефективності виробництва м’яса.
Аннотация к работе
Галузь тваринництва має особливо велике значення для подальшого розвитку і успішного функціонування агропромислового комплексу України. За рівнем її розвитку завжди робили і роблять висновки про ефективність і культуру всього АПК країни. Основними факторами, що зумовлюють ефективність виробництва яловичини, є: порода, рівень і повноцінність годівлі худоби, вихід телят на 100 корів, жива маса худоби при реалізації, ціна на яловичину. Питома вага його продукції в загальному обємі тваринницької продукції складає близько 60%. Останнім часом особливо різко знизилася продуктивність молочно-мясного скотарства.Великі резерви подальшого нарощування її виробництва залежать від інтенсифікації відтворення стада, вирощування молодняку, скорочення строків відгодівлі і збільшенні перед забійної живої маси тварин. Економічна ефективність мясного скотарства залежить від інтенсивності вирощування бичків і рівня виробництва яловичини з розрахунку на корову мясного напрямку продуктивності. В ній відображається вся сума затрат на виробництво 1 ц продукції по статтях затрат, а саме: витрати по оплаті праці з відрахуваннями, вартість кормів, витрати по захисту тварин, утримання основних засобів, роботи і послуги, витрати, повязані з організацією виробництва і управлінням, страхові платежі та інші витрати. Тому для підвищення ефективності виробництва мяса бажано, по можливості, в структурі поголівя тварин підвищувати питому вагу різних порід, які краще окуповують продукцію кормами і дають більш високоякісне мясо [7, с. Ступінь порівняльної економічної ефективності окремих галузей тваринництва або груп худоби досить повно можна охарактеризувати за допомогою такої системи основних та допоміжних показників: - основні - виробництво продукції (в натуральному або вартісному виразі) на середньорічну голову худоби, середньорічного працівника галузі, 1 люд. год.; середньорічна і середньодобова продуктивність худоби; витрати кормів, трудо-і матеріаломісткість, виробнича собівартість з розрахунку на 1 ц продукції, середня ціна реалізація 1 ц продукції, повна собівартість 1 ц продукції, якісні її показники та фондомісткість; рівень рентабельності;Обсяг реалізації продукції за останні три роки має певну динаміку як у галузі рослинництва так і тваринництва. Основні виробничі фонди є частиною матеріально-речових елементів виробництва, яка у вигляді засобів праці бере участь у багатьох виробничих циклах, частинами переносить свою вартість на натуральну форму. Собівартість одиниці продукції за окремими видами продукції навіть зменшилась (картоплі - на 16,2%, мяса свиней - на 11,7%, молока - на 11,4%). Його завдання - визначити якісно фінансовий стан, зясувати можливості підвищення ефективності функціонування підприємства за допомогою раціональної фінансової політики; оцінити напрями розвитку підприємства, виходячи з потреби у фінансових ресурсах. Мясо яловичини завжди посідало важливе місце в загальному обсязі його виробництва, але не зважаючи на це мясна галузь залишається однією з найпроблемніших в агропромисловому виробництві.Впровадження інтенсивної технології в господарстві дасть змогу збільшити середньодобові прирости на 1 голову ВРХ, що в свою чергу приведе до збільшення виробництва валової продукції, а також скоротиться безпосередньо строк відгодівлі тварин, що сприятиме зменшенню затрат на виробництво яловичини. Низький рівень годівлі та нестача протеїну в раціонах призводить до зниження приростів тварин, подовження строків вирощування й підвищення витрат корму на одиницю продукції. Доцільно здійснювати високоефективне кормо виробництво та формування кормових раціонів для кожної статевовікової групи тварин з урахуванням породних їх якостей і продуктивності, що забезпечить високі середньодобові прирости ВРХ на дорощуванні та відгодівлі. Оскільки новації досить високозатратні, то запроваджувати їх доцільно у підприємствах з великою кількістю поголівя збільшення матеріальних витрат з розрахунку на 1 гол., тварин у кінцевому результаті дає змогу знизити витрати на 1 ц продукції, підвищити продуктивність тварин та підвищити продуктивність праці тваринників. Постановку задачі сформулюємо так: виходячи із кормів, які має господарство, а також кормових добавок, які закуплені, скласти кормовий раціон (на добу, декаду, рік) для тварин певної статевовікової групи, який повністю задовольняв би їх біологічні потреби в кормах, поживних речовинах і мав би мінімальну вартість.Цей закон визначає положення про реєстрацію конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоровя в процесі трудової діяльності, регулює при участі відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи чи організації або уповноваженим ним органом і працівником питання безпеки, гігієни праці і виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Прийняття Закону України “Про охорону праці” викликало докорінні зміни у відносинах власності в управлінні народним господарством, ці зміни принципово змінили взаємовідноси