Організація та методологія управління фінансовими ресурсами підприємства - Дипломная работа

ЗМІСТ ЗМІСТ 1 Теорія фінансових ресурсів підприємства 1.1 Сутність фінансових ресурсів, як теоретичної категорії 1.2 Джерела формування фінансових ресурсів 1.3 Ефективність використання фінансових ресурсів 2 Аналіз фінансового стану підприємства ТОВ «Фоззі-Н» 2.1 Характеристика ТОВ «Фоззі-Н» як суб’єкта господарської діяльності 2.2 Аналіз фінансових ресурсів та джерел їх формування 2.3 Оцінка ефективності використання фінансових ресурсів 3 Шляхи підвищення ефективності використання фінансових ресурсів 3.1 Оптимізація структури капіталу 3.2 Контролінг, як інструмент підвищення ефективності використання фінансових ресурсів 3.3 Джерела зростання прибутку підприємства ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ ВСТУП У сучасних умовах для більшості підприємств типовим наслідком кризових явищ їхнього економічного розвитку стала гостра нестача необхідного обсягу активів, що істотно позначається на ефективності їхнього господарювання. Стрімкий характер зміни макроекономічних умов господарювання обумовлює необхідність здійснення адекватних змін у системі управління підприємствами. Насамперед це стосується фінансового управління, тому що в ситуації ускладнення зовнішнього середовища діяльності підприємств в першу чергу необхідним є впорядкування руху фінансових ресурсів. Метою дипломної роботи є вивчення теоретичних засад та досвіду управління фінансовими ресурсами на сучасному підприємстві для виявлення основних шляхів підвищення його ефективності. Як вважає Г.Г. Кірейцев, економічна категорія ресурси на рівні господарюючого субєкта має низку особливостей: - структура ресурсів динамічна и залежить від розвитку підприємства, стадії Його функціонування, галузі та сфери економіки; - використання будь-якого виду ресурсів передбачає їх вартісне відтворення (ресурси із матеріально-уречевленої форми переходять у вартісну або фінансову) [13, с. Так, представник англо-американської школи Л. Гітман дав таке тлумачення фінансів: фінанси охоплюють процеси, інститути, ринки і інструменти, які мають відношення циркуляції грошових коштів між індивідуумами, підприємствами і державою [33, с. Розкриттю питань теорії та методології радянських фінансів, історії їх становлення та розвитку присвячено спільну роботу М.Г. Сичова та Б.І. Болдирєва Финансы СССР [25]. Більш конкретне визначення фінансовим ресурсам з указівкою їхніх джерел і механізму формування представив М.Я. Коробов [15]. На його думку, фінансові ресурси підприємства - це його власні і позичкові грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу та перерозподілу національного багатства, внутрішнього валового продукту і національного доходу та використовуються в статутних цілях підприємства [15, с. Такого ж погляду на сутність фінансових ресурсів дотримується також О.Д. Василик. Такий підхід є дискусійним, адже зосередження ресурсів у фонді спричиняє небажані „застої коштів із можливим зменшенням прибутків та утворенням збитків. У праці М.І. Туган-Барановського Социальная теория распределения запропонована соціально-економічна теорія розподілу фінансових ресурсів, що стала важливим кроком в розвитку економічної думки України [28, с. Аллахвердяна Роль финансов в распределении национального дохода СССР[1]. В ній зазначається, що фінансові ресурси утворюються в процесі виробничо- фінансової діяльності підприємств завдяки створюваному ними чистому продукту, який отримуючи своє грошове вираження, виступає в якості фонду грошових коштів. Систематизація великого історичного матеріалу щодо питань розвитку фінансово-кредитних відносин в колишньому СРСР, який охоплює період з 1917 по 1950 роки проведена в праці В.П. Дяченка История финансов СССР (1917-1950 гг.)[9]. Питання фінансового управління підприємством розглядаються в роботі В.І. Терьохіна Финансовое управление фирмой[27]. З цього визначення випливає, що автор розмежовує фінансові ресурси та джерела їх формування, проте не враховує те, що використання підприємством грошових коштів для виконання фінансових зобовязань перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками, страховими компаніями здійснюється у нефондовій формі. А.М. Поддєрьогіна [22]. П.А. Стецюк стверджує що фондову детермінованість фінансових ресурсів не можна вважати істотною їхньою ознакою з огляду на такі обставини: - існування певних видів фондів активів (ресурсів) можливе завдяки тому, що існують ці активи, а не навпаки; - якщо погодитись із фондовою природою фінансових ресурсів, то потрібно визнати їх нормативний, а не обєктивний характер. Не випадково підприємства не поспішають створювати різноманітні фонди, а акумулюють їх у вигляді нерозподіленого прибутку [14, с. Так, визначаючи сутність фінансових ресурсів, В.М.Опарін стверджує, що фінансові ресурси - це сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства, на основі яких формуються продуктивні доходи [19, с. Дослідженню походження та еволюції терміну фінансові ресурси присвячена робота Д.С.Молякова Финансы предприятий отраслей народного хозяйства[17]. У праці С.Я. Огоро