Характеристика основних видів розподілу та кооперації праці. Особливості видів поділу праці: технологічний, кваліфікаційний. Кооперація як організована виробнича взаємодія у часі і просторі між окремими працівниками. Способи організації праці менеджера.
Аннотация к работе
Поділ і кооперація праці на підприємстві є одним з основних напрямків організації праці на підприємстві і передбачають розподіл працівників за певними трудовими функціями, робочими місцями, а також обєднання працівників у виробничі колективи [1, 148]. Тому необхідно знаходити такі варіанти формування виробничих операцій, при яких робітники не будуть простоювати чекаючи роботи або під час автоматичного циклу устаткування. Значення поділу праці на підприємствах дозволяє господарюючому субєкту знизити витрати виробництва, коли менш складні елементи трудового процесу виконує менша чисельність працівників більш низької кваліфікації, що призводить до заощадження коштів, які можна використати для механізації або автоматизації діяльності, яке приведе до істотного зростання продуктивності праці [4, 70]. Воно може бути: повним, якщо робітник виконує всі трудові функції робітника іншої спеціальності, і частковим, якщо робітникові передається тільки частина функцій, виконуваних робітниками інших спеціальностей, професії [4, 80]. Поряд з суміщенням професій на підприємствах застосовують також таку форму кооперації праці, як багатоверстатне (багатоагрегатне) обслуговування, тобто одночасне обслуговування одним робітником або групою декількох верстатів (агрегатів) при виконанні всіх необхідних технологічних і трудових ручних операцій на кожному з них і діючому контролі за їхньою роботою.Його характеризують як складові процесу управління підприємством такі ознаки: можливість вибору з множини альтернативних варіантів - якщо немає альтернативи, то немає вибору, отже, немає рішення; наявність мети - безцільний вибір не розглядається як рішення; необхідність вольового акту особи, яка приймає рішення при його виборі, тому що ця особа формує рішення у боротьбі мотивів і сумнівів. Загалом обєктом технології управління, сутністю якого є рішення, можуть бути різні процеси, зокрема: порядок виконання окремої функції управління або сукупності їх; прийняття рішень при реалізації тих або інших завдань управління; обробка документа або групи документів. У поняття технологія прийняття рішення входять такі елементи: що робити (кількість та якість обєкта)? Якщо ви відповіли на всі ці запитання кількісно й узгодили (повязали) елементи в просторі, в часі з ресурсами та виконавцями, це означає, що технологію прийняття рішення розроблено [8, 244]. Запрограмовані рішення, типові частіше за все для ситуацій, що повторюються, приймаються з дотриманням конкретної послідовності етапів.