Роль позаурочної діяльності учнів у загальній системі становлення та розвитку особистості. Важливість поєднання урочної та позаурочної роботи як компонентів цілісної системи освіти. Робота педагогів щодо підвищення результативності позаурочної діяльності.
Аннотация к работе
Однак про відсутність цілеспрямованої роботи педагогів щодо підвищення результативності позаурочної діяльності свідчить незначний їх уплив на вибір учнями напряму гуртків та низька відвідуваність, зумовлена відсутністю зацікавленості й потреби випробовувати різні форми позаурочної діяльності. У результаті проведеного анкетування встановлено, що: в позаурочній діяльності переважають гуртки художньо-естетичного напряму; значно меншою є кількість гуртків науково-технічного, туристично-краєзнавчого та гуманітарного профілю; багато учнів займаються з репетиторами, розглядаючи це як вид позаурочної діяльності. Зроблено висновок щодо наявності труднощів, що виникають у керівника гуртка: відсутність належної їх підготовки у вищих навчальних закладах до організації та здійснення гурткової діяльності; недостатній рівень знань та умінь щодо розробки програм для гурткових занять із врахуванням інтересів учнів В результате проведенного анкетирования установлено следующее: во внеурочной деятельности преобладают кружки художественно-эстетического направления; значительно меньшим есть количество кружков научнотехнического, туристическо-краеведческого и гуманитарного профиля; многие ученики занимаются с репетиторами, рассматривая это как вид внеурочной деятельности. Позаурочна діяльність, що здійснюється як у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, так і в позашкільних закладах освіти, дає змогу: залучити учнів до освітньої діяльності, що відбувається у комфортних умовах невимушеності на основі вільного вибору особистістю не лише закладу, а й педагогів, відповідно до своїх уподобань, нахилів та інтересів; швидко, мобільно реагувати на зміни, надавати учням широкі можливості для покращення якості їх життя та інтенсивного формування позитивного ставлення до нього; забезпечувати активну взаємодію та співпрацю дорослих і дітей.Результати проведеного дослідження дають змогу стверджувати, що: учні та батьки в переважній більшості не надають гуртковим заняттям належної уваги; потребує активізації діяльність учителів по залученню учнів до позаурочної діяльності; гурткова робота трансформується в індивідуальні форми занять, зокрема, в репетиторство; багато керівники гуртків не готові до розробки методичного забезпечення гурткових занять.