Структура та головні органи Організації Північноатлантачного договору. Позитивні та негативні наслідки виконання України критеріїв членства та основні пріоритети євроатлантичної інтеграції, проблемні питання українського оборонно-промислового комплексу.
Аннотация к работе
Організація Північноатлантичного договору (ОПАД), "НАТО", або Північноатлантичний Альянс, ПАА (англ. НАТО створений у 1955 році так званий Варшавський договір став фактично геополітичною противагою НАТО, і конфронтація між цими блоками (а також активна пропаганда СРСР проти НАТО) сформувала упереджене ставлення населення як України, так і інших пострадянських країн до цілей і засобів діяльності організації Північноатлантичного договору.НАТО є військово-політичним блоком 28 держав, що володіє всією необхідною інфраструктурою і системою органів з її управління. НАТО - міжурядова організація, члени якої виділяють кошти та ресурси, необхідні для повсякденного функціонування її згідно з Договором: проведення зустрічей, підготовка та прийняття рішень, реалізація інших завдань в рамках спільних інтересів всіх членів альянсу. Основна частина військових сил та військової інфраструктури належить державам-членам НАТО, залишається під їх безпосереднім управлінням і національним командуванням до тих пір, поки не виникне необхідність в їх виділенні цілком (або частково) для вирішення певних військових завдань під загальним НАТОВСЬКИМ командуванням.Відносини між Україною - впливовою державою європейського регіону та НАТО мають вагоме значення для гарантування миру і стабільності на євроатлантичному просторі. Україна має спільний кордон з чотирма країнами НАТО - Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною. В тому ж році Україна першою з країн Співдружності Незалежних Держав приєдналася до програми по здійсненню співробітництва, практичної індивідуальної співпраці у галузі безпеки й оборони між НАТО та окремими країнами-партнерами. Відносини між Україною та НАТО набули якісно нового рівня і характеру, коли у 1997 р. в рамках саміту глав держав та урядів НАТО у Мадриді була підписана Хартія про Особливе партнерство між Україною та НАТО. 8 квітні 1999 р. у Києві було відкрито Офіс звязку НАТО в Україні, діяльність якого спрямована на підтримку оборонної реформи, що здійснюється в Україні, та її участі у "Партнерстві заради миру".У відносинах з Альянсом Україна пройшла шлях від Хартії про особливе партнерство і Плану дій до Інтенсифікованого діалогу з НАТО з питань набуття членства, який було започатковано 21 квітня 2005 р. у Вільнюсі. Крім того, за результатами Вільнюського засідання Комісії Україна - НАТО був оприлюднений спільний документ "Поглиблення співпраці Україна - НАТО: короткотермінові заходи". Практичне обговорення підходів України та НАТО в рамках запровадження діалогу відбулося під час візиту делегації Північноатлантичної Ради (ПАР) НАТО в Україну 18-20 жовтня 2005 р. на чолі з Генеральним секретарем Альянсу. З метою поглиблення співпраці між Україною та Організацією Північноатлантичного договору на підтримку пріоритетів реформ в нашій державі передбачалося надання особливої уваги таким напрямкам: - зміцнення демократичних інституцій; Цим указом один з пріоритетів діяльності Кабінету Міністрів України визначається як "забезпечення реалізації державної політики щодо співробітництва України з НАТО, в тому числі досягнення критеріїв членства України в НАТО."Центр Разумкова протягом останніх пяти років регулярно проводить соціологічне опитування з одним і тим же запитанням: "Якби наступної неділі було б проведено референдум щодо вступу до НАТО, яким чином ви б проголосували?" Протягом цього періоду були отримані такі відповіді: За вступ до НАТО Проти вступу до НАТО Не голосував би Важко відповісти З усіх 26 країн-членів НАТО питання про приєднання країни до Організації Північноатлантичного договору виносилось на загальнонаціональний референдум лише в трьох країнах: в Словаччині (23-24 травня 1997 р.), в Угорщині (16 листопада 1997 р.) та в Словенії (23 березня 2003 р.). Намагання провести референдум без широкої розяснювальної роботи (саме розяснювальної, а не агітаційної чи пропагандистської) і допоки на порядок денний не винесено питання про вступ України до НАТО, мас на меті добитися прийняття рішення на користь не українського суспільства, а особисто і корпоративно зацікавлених ініціаторів референдуму і в Україні, і за ЇЇ межами. НАТО наголошує, що нині найголовніше для України продемонструвати відчутний прогрес у втіленні реформ, оскільки будь-яке остаточне рішення стосовно членства залежатиме від якісних показників. Багатьох людей в Україні непокоїть те, що після вступу до Альянсу країні доведеться згорнути свій оборонно-промисловий комплекс, оскільки вона буде змушена запровадити військові стандарти НАТО й переозброїти своє військо, відтак припиниться військово-технічна співпраця з Росією.Одержання для України міцних гарантій її національної безпеки, незалежності, суверенітету і територіальної цілісності. Відхід із сфери геополітичного домінування Росії і досягнення з нею рівноправних міждержавних відносин. Створення вагомих передумов інтеграції в Європу, у західні політичні й економічні структури. Створення вагомих передумов для ліквідації російської військової
План
План
1. НАТО
2. Структура та головні органи НАТО
3. Розвиток відносин Україна-НАТО
4. Сучасний стан відносин Україна-НАТО
5. Ставлення громадян до вступу України в НАТО
6. Позитивні та негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
7. Розвиток взаємовідносин України з НАТО: історія і хронологія