Обґрунтування режимів праці та відпочинку основних категорій працівників ферми. Способи вивчення трудових процесів і затрат робочого часу. Форми і системи заробітної плати, авансування працівників тваринництва. Натуральна оплата праці працівників.
Аннотация к работе
Від великої рогатої худоби одержують цінні й незамінні продукти харчування - молоко та яловичину. Молоко містить усі необхідні поживні речовини і в найсприятливішому співвідношенні. У світі чотири країни, які мають найбільшу кількість великої рогатої худоби (Індія - 221 900 тис. голів, Бразилія - 176 000, Китай - 106 175, США - 96 700 тис. голів). У світі 15 країн, де в середньому за рік від корови надоюють 6000 кг молока і більше (Ізраїль - 10 424, Республіка Корея - 9053, США - 8431, Саудівська Аравія - 8419, Швеція - 7734, Канада - 7501, Данія - 7344, Нідерланди - 7296, Фінляндія - 7036, Японія - 6874, Велика Британія - 6714, Угорщина - 6522, Німеччина - 6281, Франція - 6062, Кувейт - 6000 кг). Виведено нові молочні породи великої рогатої худоби (українську червоно-рябу молочну, українську чорно-рябу молочну), внутрішньопородні типи з рівнем продуктивності в окремих стадах 5000 - 7000 кг молока від корови за рік.У сільському господарстві України будь-яке підприємство являє собою виробничо-господарську одиницю, яка зусиллями свого трудового колективу здійснює виробництво продукції, її переробку, реалізацію; надає різноманітні послуги, виконує інші економічні і соціальні функції. У кожному трудовому колективі залежно віл його розмірів, спеціалізації і інших обставин функціонують внутрішньогосподарські (первинні) виробничі, обслуговуючі та інші колективи-дільниці, ланки, загони, бригади, цехи, відділки та ін. Саме в первинних трудових колективах організовується використання земельних угідь, техніки, добрив, кормів, продуктивної і робочої худоби та інших ресурсів, здійснюються найбільш прийняті технологічні виробництва продукції, форми організації та оплати праці. Ось чому із матеріально-технічної бази сільського господарства, поглибленням його спеціалізації та підвищенням професійного і культурного рівня працюючих виникає обєктивна потреба пошуку або визначення нових організаційних форм діяльності внутрішньогосподарських трудових колективів , які б найбільш повно відповідали кожному етапу розвитку продуктивних сил. Постійні - це такі, що характеризуються сталістю земельних угідь, засобів і предметів праці та робочої сили: ланки, бригади, дільниці, сімейні, орендні та інші колективи.Аналіз стану механізації процесу годівлі корів свідчить, що рівень її ще низький, хоча промисловість випускає машини для механізації всіх елементів прцесу годівлі (вантаження, доставки, роздачі) різних кормів (зелених, соковитих, грубих, концентрованих). Таким чином, розширення кола обовязків трактористів-фуражирів і встановлення точного часу виконання кожної операції дало можливість підвищити ефективність їх праці, впорядкувати робочий день і скоротити кількість цих працівників на 0,27 одиниці на кожні 100 корів. Для полегшення праці робітників таких ферм і підвищення їх продуктивності при годівлі худоби повноцінними кормосумішами в зимовий період добре зарекомендував себе розроблений співробітниками відділу механізаціїї Белгородської сільськогосподарської академії (Росія) мобільний кормопідготовчий агрегат, який дозволяє не тільки готувати відповідні кормосуміші, а й роздавати їх безпосередньо тваринам. Навіть за умов його механізації при привязному утриманні корів і доїнні в переносні відра ця операція становить 32-35% усіх затрат праці на молочних фермах, при доїнні в молокопровід - 27-30%, у доїльних залах при дворазовому доїнні - 23-30%. Допоміжними працівниками є: слюсарі-наладчики доїльних установок, кормових транспортерів для гною, сантехніки, електрики, працівники котельних, очисних споруд, їздові по внутріфермерському підвезенню різних вантажів, прибиранню території ферми, вахтери, обліковці, лаборанти, тобто ті працівники, які не беруть безпосередньої участі у виконанні основного технологічного процесу.Поняття режиму праці та відпочинку випливає з його змісту - розподіл часу року на внутрішньозмінний, тижневий, місячний і річний, в яких визначається питома вага на різні види діяльності людини. Внутрішньозмінний режим праці та відпочинку характеризується порядком чергування часу праці та відпочинку протягом робочої зміни або робочого дня. Спостереження за використанням часу свідчать, що протягом робочого дня, крім обідньої перерви, мають місце й інші перерви в роботі. Негативним буде зміщення цієї перерви на другу половину дня, бо продуктивність праці в першій половині досягає такого низького рівня перед перервою, що після неї недостатньо часу для досягнення знов найвищого виробітку. Крім цього, як показали дослідження (анкетування, досвід робітників), значна питома вага часу витрачається на пересування до місця роботи та з роботи, підготовку інструментів, знарядь, тари, які не доставляються своєчасно на робочі місця, це викликає нервово-психологічне напруження і знижує можливу продуктивність праці.Різноманітність нормоутворюючих факторів у тваринництві враховується за допомогою паспортизації тваринницьких ферм. Паспортизація тваринницьких приміщень і умов виробництва дає змогу вивчити і систематизувати нормоутворюючі
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Організація праці в галузі
1.1 Трудові колективи тваринницького комплексу. Трудові функції окремих колективів та їх членів
1.2 Організація основних трудових процесів у тваринництві
1.3 Організація, оснащення та обслуговування робочих місць
1.4 Обґрунтування режимів праці та відпочинку основних категорій працівників ферми
Розділ 2. Розробка нормативів і норм праці
2.1 Паспортизація тваринницьких ферм
2.2 Способи вивчення трудових процесів і затрат робочого часу
2.3 Нормування праці
2.4 Організація розробки та впровадження технічно обгрунтованих норм праці
Розділ 3. Організація оплати праці в галузі
3.1 Загальні поняття форм і систем заробітної плати, авансування працівників тваринництва
3.2 Порядок розрахунку та обґрунтування відрядних (акордних) розцінок за продукцію
3.3 Натуральна оплата праці тваринників та їх преміювання