Стабілізація роботи та розробка стратегії розвитку овочеконсервного підкомплексу. народногосподарське значення в забезпеченні населення продуктами харчування. Біокліматичний, ресурсний потенціал для високоефективного ведення товарного овочівництва.
Аннотация к работе
Сучасні умови функціонування структурних формувань овочеконсервного підкомплексу характеризуються економічною нестабільністю, тиском монополістів - постачальників енергоресурсів, добрив, хімікатів, будматеріалів, сільськогосподарської техніки, комплектуючих. Разом із тим в економічній теорії та практиці залишаються недостатньо повно зясовані питання щодо визначення теоретичних понять, суті та чинників організації інтенсивного виробництва в овочеконсервному підкомплексі АПК у ринкових умовах. Розробка концепції інтенсивного розвитку овочеконсервного підкомплексу АПК Херсонщини з врахуванням позитивного та негативного досвіду вітчизняних і іноземних підприємств щодо ефективного використання ресурсів на базі впровадження новітніх технологій постає актуальною задачею, яка потребує ґрунтовного дослідження й розвязання. Тема дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри організації виробництва та агробізнесу Миколаївської державної аграрної академії за темою: “Організація інтенсивного виробництва в продуктових підкомплексах АПК”. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення ряду задач: дослідження теоретичних і методичних засад організації інтенсивного виробництва в АПК з урахуванням ринкових факторів, її особливостей в овочеконсервному підкомплексі;У першому розділі “Теоретичні та методологічні основи організації інтенсивного виробництва в ринкових умовах” уточнено сутність інтенсифікації виробництва, висвітлено фактори та проблеми організації інтенсивного виробництва в АПК, узагальнено систему показників інтенсивності й ефективності роботи овочеконсервного підкомплексу. Оцінку рівня інтенсифікації необхідно проводити не тільки за виробництвом у цілому, але й у розрізі основних груп ресурсів (землі, основних виробничих фондів та капітальних вкладень, обігових коштів та праці). Оцінка економічної ефективності овочівництва здійснюється за допомогою системи показників, яку умовно можна розділити на шість груп: показники ефективності використання земельних угідь; показники ефективності використання праці; показники ефективності використання основних фондів; показники ефективності використання обігових коштів (в першу чергу - матеріальних); показники ефективності капітальних вкладень; узагальнюючі показники ефективності. Овочеконсервний підкомплекс становить собою сукупність спеціалізованих галузей сільського господарства, промисловості та торгівлі , які забезпечують виробництво, переробку, транспортування, збереження, реалізацію овочів. За останні десять років втратили свої позиції сільськогосподарські підприємства з колективною формою господарювання: їх доля у виробництві овочевих за останні три роки в Україні не перевищувала 17%.Але останніми роками в галузі спостерігаються негативні тенденції: знижуються урожайність, товарність продукції, рівень механізації виробничих процесів, обмежені інвестиції для впровадження сучасних технологій. Питома вага формувань з колективною формою господарювання, населення та фермерів у валовому зборі овочевих області в 2001 р. дорівнювала відповідно 26,0%, 69,0 % та 5,0%. Виробництво овочевих в сільськогосподарських підприємствах з колективною формою господарювання знаходиться в критичному стані. Катастрофічне фінансово-економічне становище не дозволяє господарствам отримувати навіть наявну техніку у працездатному стані, що призводить до порушення технології вирощування овочевих культур, втрат урожаю та погіршення фінансового стану товаровиробників. За пять років зміниться структура використання овочів: зменшиться питома вага тих з них, що реалізуються в свіжому вигляді, і збільшиться частка овочевих, що спрямовують на переробку.