Закономірності розвитку інноваційних процесів на промислових підприємствах коксохімічного виробництва. Складові ризику впровадження інноваційних проектів. Розробка методики оцінки й відбору інноваційних пропозицій на ранній стадії інноваційного процесу.
Аннотация к работе
Для вирішення зазначеної проблеми необхідно вдосконалити теоретико-практичні засади організації впровадження інновацій на підприємствах. Велике коло проблем, повязаних з організацією впровадження інновацій на підприємствах, досліджувалось такими західними вченими, як І. Під час виконання робіт за означеною темою здобувачем особисто встановлено складові ризику здійснення інноваційного проекту (розділ 2 “Аналіз факторів впливу інноваційно-інвестиційної діяльності на ефективність розвитку підприємства”), а також у співавторстві розроблено методику планування інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства (розділ 1 “Дослідження й аналіз існуючих методик планування інноваційно-інвестиційної діяльності”, розділ 3 “Розробка методики планування інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства”). удосконалити визначення понять “інновація” та “інноваційний процес”, а також уточнити сутність поняття “організація здійснення інновацій”; Дисертаційне дослідження базується на використанні таких методів: спостереження, аналізу емпіричних даних, історичного і ситуативного підходів - для постановки проблеми і вивчення обєкта дослідження; вибіркового анкетування, перевірки статистичних гіпотез, аналізу та синтезу - для вивчення сучасного стану ефективності інноваційних процесів на підприємствах; системного підходу, експертних оцінок - для розроблення методики визначення початкового терміну запровадження інновацій, оцінки й відбору інноваційних рішень, а також відбору їх розробників; порівняльного економічного аналізу - для дослідження особливостей організації інноваційних процесів в Україні; графічний - для наочного зображення статистичного матеріалу й схематичного подання теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи; методу згорток, аналізу ієрархій, ранжування й таксономії - для визначення комплексного критерію оцінки доцільності запровадження інноваційного рішення та визначення ваги окремих його складових елементів.У першому розділі - “Організаційно-економічні основи інноваційних процесів на підприємстві” - визначено існування запиту метасистеми на дослідження проблеми організації інноваційних процесів на промислових підприємствах; узагальнено підходи зарубіжних і вітчизняних фахівців до трактування сутності інновацій, уточнено зміст поняття “інноваційний процес”; визначено тривалість ранньої стадії інноваційного процесу; уточнено сутність поняття “організація здійснення інновацій”. Враховуючи переважання взаємовідносин типу “організація - розробник і користувач нововведення”, коли інновація має переважно продуктовий характер, а також основні відмітні риси й принципи їх реалізації, в дисертації запропоноване визначення інновації як заздалегідь спрямованого на досягнення практичного корисного ефекту результату зміни знань, ідей і потреб суспільства. Таке трактування, в свою чергу, вказує на ключові відмітні ознаки інновацій і виділяє їх в окрему групу обєктів управління, а також усуває полеміку відносно питання про те, що сама ідея не може бути інновацією, що, в свою чергу, звужує розуміння сутності реалізації інновацій, зменшуючи цим можливість ефективного управління процесами їх розробки та реалізації. Під інноваційним процесом пропонується розуміти цілеспрямований процес перетворення наукового знання в інновацію та дифузію останньої, тобто свідомий послідовний ланцюг стандартизованих подій, що має комплексний, спрямований на отримання інноватором визначеного виду ефекту за допомогою задоволення існуючих або нових потреб, що, в свою чергу, дозволяє відокремити процесне трактування інновації (як просте відтворення новинок) від інноваційного процесу (як свідомої, планомірної діяльності щодо корисного перетворення знань). З цією метою розроблено методичний інструментарій вибору інноваційних рішень, що спирається на розрахунок комплексного критерію доцільності запровадження інноваційної пропозиції (Кп): Кп = , (1) де qik - вагомість задоволення і-тою групою учасників інноваційного процесу k-го економічного інтересу; рік - вірогідність отримання і-тою групою учасників інноваційного процесу k-го економічного інтересу; хік - заплановане і-тою групою учасників інноваційного процесу значення окремого k-го показника економічного інтересу; sik - коефіцієнт зведення й нормування, що визначається як необхідний, з огляду на рівень сприйнятливості підприємства до інновацій, рівень значення показника хік; N - кількість носіїв інтересів, без задоволення вимог яких досягнення позитивного результату запровадження інновації неможливе; qjl - вагомість задоволення j-тою групою учасників інноваційного процесу l-го економічного інтересу; pjl - вірогідність отримання j-тою групою учасників інноваційного процесу l-го економічного інтересу; xjl - заплановане j-тою групою учасників інноваційного процесу значення окремого l-го показника економічного інтересу; sjl - коефіцієнт зведення й нормування, що визначається як необхідний, з огляду на рівень сприйнятливості підприємства до інновацій, рівень значення показника xjl; М - кількість но