Дослідження теоретичних та методичних підходів організації системи інформаційного забезпечення управління АПК в умовах переходу до ринкових відносин, висвітлення особливостей участі держави в інформаційному забезпеченні сільгосптоваровиробників.
Аннотация к работе
В умовах трансформації організаційно-правових форм господарювання на селі і створення ринкової інфраструктури існуюча система управління агропромисловим комплексом вже не відповідає новим виробничим відносинам, в основу яких покладено приватну власність на землю і майно. В основу дисертаційної роботи покладено результати багаторічних досліджень автора (1974-2001 роки) з питань використання інформаційних технологій та компютерної техніки у сільському господарстві, виконані в рамках: Завдання 01 Проблеми 0.80.07 “Розвинути і ввести в експлуатацію головні АСУ виробництва сільськогосподарської продукції на всіх рівнях управління (АСУ-сільгосп другої черги) з урахуванням взаємодії з галузями агропромислового комплексу”, затвердженого Міністерством сільського господарства СРСР 4 вересня 1981 року; Програми інформатизації агропромислового виробництва на 1996-2000 рр., затвердженої наказом Мінсільгосппроду України від 09.06.97 № 182 (автор є співвиконавцем Програми); науково-технічної програми УААН на 1996-2000 рр. “Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови”, затвердженої постановою Президії УААН 28 грудня 1996 року № 21 (автор є співвиконавцем підпрограми “Інформатизація агропромислового виробництва в перехідний період до ринку”, № державної реєстрації 199V002408); завдання Національної програми інформатизації на 2000-2002 роки “Створити систему інформаційно-аналітичного забезпечення агропромислового комплексу”, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 липня 2000 року № 1851-ІІІ. Методологічною основою дослідження послужили діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ, а також наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань ринкової економіки, розвитку АПК, удосконалення організації управління та його інформаційного забезпечення, використання системного аналізу, економіко-математичних моделей, нових інформаційних технологій. Наукову новизну основних результатів дисертаційного дослідження становлять: доповнення теоретичних та методологічних аспектів управління щодо складу та змісту базових функцій управління АПК за ринкових умов, а також систематизація методів, за допомогою яких вони реалізуються, і зокрема, обґрунтування доцільності функціонального підходу, уточнення основних функцій Міністерства аграрної політики України та визначення методів управлінської діяльності за ринкових умов господарювання; Практичне значення роботи полягає в тому, що основні результати дослідження використані: при розробці проекту Національної програми розвитку агропромислового виробництва і відродження села на 1996-2005 роки, розділ “Наукове та інформаційне забезпечення”, при виконанні завдань Мінсільгосппроду України “Про створення інформаційно-аналітичної системи агропромислового виробництва” (наказ від 23 серпня 1996року №264), “Про програму інформатизації агропромислового виробництва на 1996-2000 роки” (наказ від 9 червня 1997року №182 ), Мінагрополітики України “Про вдосконалення роботи Web-серверу міністерства аграрної політики України” (вказівка від 18 липня 2000року №20) та проекту Програми інформатизації АПК на 2001-2003 роки і на період до 2005 року.У першому розділі - “Теоретичні і методологічні засади організації інформаційного забезпечення управління агропромисловим комплексом” - розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань організації інформаційного забезпечення управління АПК в перехідний період до ринкової економіки, обґрунтовується положення про те, що управління АПК, як керуюча система і форма суспільних відносин держави з сільгоспвиробниками, далеко виходить за межі лінійного адміністрування і є одним із найскладніших видів менеджменту в силу специфічних особливостей агропромислового виробництва (територіальна розосередженість, сезонність, велика кількість субєктів різних форм господарювання, значний ресурсний потенціал і т.п.). Так, виконані за методикою фундатора вітчизняної кібернетики В.М.Глушкова розрахунки показують, що загальна складність задач управління АПК у 2000 році порівняно з 1990 роком збільшилась щонайменше у 5 разів. З огляду на забезпечуючий характер діяльності та значне ускладнення задач управління, підвищення ефективності діяльності персоналу міністерства і регіональних органів управління АПК, а також міжпрофесійних та професійних об‘єднань можна досягти лише за умов освоєння й використання ними елементів автоматизації їх праці шляхом застосування нових інформаційних технологій. Аналіз світового досвіду використання та тенденцій у розвитку нових інформаційних технологій і систем забезпечення управлінської діяльності, а також результати вивчення попиту управлінців на окремі види інформаційних ресурсів свідчать, що основними складовими цих технологій мають бути: спеціалізовані системи збору і розповсюдження сільськогосподарської інформації: законодавчої, правової та нормативно-довідкової, ринкової (цінової, статистичної, оперативної, науково-технічної); У третьому розд