Проблеми організації моніторингу економічної ефективності капіталовкладень в системи водопостачання на промислових підприємствах в сучасних економічних умовах. Суть та завдання моніторингу як системи постійного спостереження за рядом ключових показників.
Аннотация к работе
В сучасних економічних умовах моніторинг представляється одним з важливих елементів інформаційно-аналітичної підсистеми системи управління підприємством, що обумовлено необхідністю забезпечення прийняття управлінських рішень повною, своєчасною та обєктивною інформацією про її стан та перспективи розвитку. Ефективність діяльності підприємства виступає одним з основних обєктів системи моніторингу на підприємстві, що актуально для підприємств різних форм власності, які функціонують в різних галузях економіки. Моніторинг, з одного боку, допомагає здійснювати спостереження за обєктами та процесами на підприємстві на всіх етапах життєвого циклу, а з іншого - робити висновки про вплив змін зовнішніх та внутрішніх чинників та стан та розвиток обєкту. При дослідженні моніторингу конкурентоспроможності підприємства, результати якого представлено у роботі [9], автори відносять до основних завдань моніторингу наступні: визначення ефективності процесу планування на підприємстві; оцінка якості прогнозів розвитку середовища конкуренції; удосконалювання процесів планування та прогнозування; підвищення адаптивних властивостей підприємства, сприятливих для генерації конкурентних переваг; розробка і своєчасна реалізація заходів, спрямованих на адаптацію підприємства до змін умов господарювання та інші. Принципами організації моніторингу, на наш погляд, виступають наступні: повнота (належний обсяг та змістовності первинної та аналітичної інформації щодо ефективності діяльності підприємства); вчасність (своєчасне надання необхідної інформації та своєчасний її аналіз); доступність (доступність інформаційних джерел, точна форма представлення інформації, якість та корисність інформації); науковість (використання сучасних методів та методик обробки,аналізу та оцінки інформації, сучасних технічних засобів та програмного забезпечення); обєктивність (використання тільки обєктивної інформації щодо стану обєкту); комплексність (формування системи показників оцінки з урахуванням специфічних особливостей обєкта).