Визначення пріоритетів в організації ефективної роботи органів виконавчої влади. Оптимізація порядку та схеми проходження документів, що підлягають контролю. Впровадження електронної системи документообігу. Розробка концепції адміністративної реформи.
Аннотация к работе
Центральні органи виконавчої влади, керуючись невідкладними завданнями, які вони ставлять перед собою в певний період, мають контролювати їх виконання, консолідувати зусилля в подоланні перешкод, визначати завдання контролю та механізми його здійснення. Як наслідок, практика здійснення контролю залишається неефективною, оскільки діяльність контролюючих органів значною мірою не впорядкована, а створена нова система контролю має суперечності, не спирається на науково-теоретичні обґрунтування. Необхідність зміни характеру й спрямування контролю, визначення засад побудови його цілісного механізму та створення ефективної системи контролю в органах виконавчої влади при відсутності його належного наукового забезпечення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Тема дисертаційного дослідження повязана з науково-дослідною роботою “Вдосконалення структурно-функціонального забезпечення діяльності територіальних органів влади” (державний реєстраційний номер 015U002743), що виконується кафедрою державного управління та менеджменту Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в межах Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування”, в якій автор брав безпосередню участь. Для теоретичного осмислення аспектів проблеми застосовувались методи аналізу та синтезу (можливість упровадження досвіду зарубіжних країн до процесів, що відбуваються в сучасній Україні, дослідження історичного розвитку системи організації контролю, структурно-функціональне забезпечення діяльності підрозділів з контролю), узагальнення (уточнення принципів організації контролю), історичний та логічний методи (дослідження завдань й можливості їх вирішення); порівняльно-правовий метод (аналіз нормативно-правової бази щодо статусу та діяльності підрозділів з контролю в органах виконавчої влади).Перший розділ - “Теоретичні основи організації контролю в органах виконавчої влади” - містить результати дослідження стану наукової розробки завдань контролю як однієї з функцій державного управління, концептуальних засад системи контролю в органах виконавчої влади, контролю у системі органів виконавчої влади зарубіжних країн. У звязку із тим, що в якості методологічної основи застосовано системний підхід та елементи синергетики, контроль в державному управлінні досліджується як іманентна функція, а його становлення відображає специфіку формування механізму державного управління в Україні. Це дозволяє визначити сутність механізму здійснення самого контролю, а саме сукупність регламентованої контрольної діяльності субєктів контролю на основі методології контролю (цілей, завдань, принципів, форм, типів, методів). Україна, визначивши курс на європейську інтеграцію, створює власну систему органів контролю, відтак досвід європейських та розвинених країн світу може бути для неї корисним у таких напрямах: заохочення якісної роботи державних службовців за прикладом Чеської Республіки, що потребує внесення відповідних доповнень до Закону України “Про державну службу”; підвищення авторитету державної служби, вдосконалення системи добору, призначення на посади, просування по службі, ротації державних службовців та їх професійне навчання; запровадження єдиної системи оцінювання і стимулювання роботи державних службовців та адекватної системи соціального захисту і пенсійного забезпечення державних службовців; приведення системи оплати праці державних службовців до рівня оплати праці державних службовців країн Євросоюзу, як це передбачено в Канаді, Чеській Республіці, Австрії та відповідне закріплення у нормативно-правових актах. Зміни законодавства, часто кардинальні - від підвищення статусу до повної ліквідації таких підрозділів, зміни в положеннях про підрозділи з контролю перешкоджають і унеможливлюють організацію якісної системної контрольної діяльності за виконанням актів законодавства та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади та власних рішень.Проведене дисертаційне дослідження організації контролю за виконанням нормативно-правових актів в органах виконавчої влади дозволило розвязати важливе науково - практичне завдання по обґрунтування теоретичних і прикладних положень щодо вдосконалення системи контролю в органах виконавчої влади. Незважаючи на те, що питання контролю за виконанням нормативно-правових актів в органах виконавчої влади й були предметом уваги учених, але відсутність науково обґрунтованих положень здійснення контрольної діяльності та насамперед недостатність і недосконалість інструментарію таких положень призвели до виникнення проблем у розвитку України та проведенні політичної й адміністративної реформи. Комплексний системний підхід до визначення місця і ролі контролю як самостійної функції у механізмі взаємодії гілок влади у демократичній державі та вирішенні проблеми його ефективного здійснення, що структурується за фу