Поняття, принципи і система безготівкових розрахунків. Основні законодавчі акти, що регулюють порядок відкриття, використання і закриття рахунків клієнтів банків. Розрахунок балансу банківської установи. Депозитні та кредитні операції комерційних банків.
Аннотация к работе
Україна офіційно оголосила формування соціально орієнтованої ринкової економіки як стратегічного курсу своєї державної економічної і правової політики. І, як уявляється такими головними пріоритетами економічної політики українського уряду мають ставати відбудова державної керованості економіки, стимулювання виробництва на підвищення ефективності праці, створення сприятливих умов підприємницької й в цілому трудової активності. Проведення в Україні економічної реформи, спрямованої на застосування ринкових принципів регулювання господарської діяльності, не могло не відновити в господарській і цивільно-правовій практиці правових інститутів, притаманних ринковій економіці, зокрема інституту - розрахунків. Однак, здійснюючи розрахунки як підприємства, так і кредитні установи зобовязані суворо дотримуватись чинних законодавчих актів, банківських правил, вдосконалювати системи розрахункових відносин в Україні, сприяти прискоренню платежів та зміцненню розрахункової дисципліни і тому питання розрахункових відносин є досить актуальним на цьому етапі становлення національної економіки України. Сюди в першу чергу входить Закон України «Про підприємства в Україні»; Закон України «Про банки і банківську діяльність»; Інструкції Національного Банку України «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», «Про порядок ведення касових операцій у народному господарстві України», «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України» тощо.Безготівкові розрахунки є розрахунками (платежами) за продукцію та послуги, що здійснюються двома основними способами: акцептно-інкасовим, коли поставка передує оплаті, та акредитивним, - коли оплата передує відправленню продукції. Акредитив - це розрахунковий документ, за яким один банк доручає іншому здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені чи надані послуги[23]. Безготівкові розрахунки між підприємствами, організаціями та установами всіх форм власності, підприємствами без створення юридичної особи і фізичними особами здійснюються у національній валюті України через банки шляхом перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача коштів. Як правило, безготівкові розрахунки поділяються за обєктом розрахунків, тобто залежно вид призначення платежу, на дві групи: - розрахунки за товарні операції - платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і виконанні роботи; Платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, що містить: по-перше, вимогу постачальника (одержувача коштів) до покупця (платника) на підставі надісланих йому (покупцеві), обминаючи банк, документів оплатити вартість відвантажених товарів, виконаних робіт і наданих послуг; по-друге, доручення покупця (платника) своєму банкові оплатити вказані документи, перерахувати відповідну грошову суму постачальникові.Зобовязання включають: залишки грошових коштів на поточних рахунках, вклади, боргові зобовязання банку (векселі, облігації, що емітовані банком) та інші. Активи комерційного банку, як і будь-які види вкладення коштів, вирізняються різним рівнем ліквідності, тобто можливістю трансформації в кошти у готівковій та безготівковій формі, придатні для негайного виконання банком зобов?язань перед вкладниками й іншими кредиторами, а також швидкістю, з якою може бути проведена ця трансформація. Найбільший прибуток банкам дають активи у формі довгострокових кредитів та інвестицій у цінні папери. Цей коефіцієнт показує межу захисту кредиторів та вкладників банку від непередбачених збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності. Строкові вклади - це грошові кошти, розміщені у банку на суворо обумовлений термін не менше від одного місяця і можуть бути знятими після закінчення цього терміну або після попереднього повідомлення банку.Пожвавлення економічних стосунків українських субєктів господарювання зі своїми партнерами в провідних країнах Європи та світу будуть вимагати від національної банківської системи стати більш ефективним посередником в експортно-імпортних операціях і розрахунках. Тому такі питання, як правильність вибору методів і форм безготівкових розрахунків, швидкість і якість проведення таких розрахунків, взаємні гарантії оплати і поставки товарів або здійснення послуг, впровадження нових форм і видів безготівкових розрахунків, стануть, безперечно, предметом більш широкої взаємодії українських банків і їх клієнтів, а також наукових і теоретичних новацій. Так, в 2001 році була розроблена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті (затверджена Постановою Правління НБУ від 29.03.2001 № 135 ) на заміну попередньої Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті України від 02.08.96. Водночас чітко визначені обовязкові реквізити електронного розрахункового документа, до яких віднесено: дату і номер; назву, ідентифікаційний код (номер) платника та номер його рахунку; назву та код банку платника; назву, ідентифікаційний код (номер) одержувача та номер його