Напрями зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу та фактори, що впливають на її розвиток. Оцінка економічної ефективності експорту сільськогосподарської продукції. Пропозиції щодо законодавчого захисту вітчизняного товаровиробника.
Аннотация к работе
Особлива роль при вирішенні цих проблем належить зовнішньоекономічній діяльності та вдосконаленню механізмів її регулювання. Підприємства, як юридичні особи, були позбавлені можливості самостійного виходу на зовнішній ринок. Перехід до ринкових відносин і організація фондового, товарного ринків та ринків факторів виробництва створюють сприятливі умови для здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємств і організацій АПК, підвищення рівня та обсягів виробництва. Незважаючи на велику зацікавленість субєктів підприємницької діяльності у використанні права виходу на зовнішній ринок і здійсненні експортно-імпортних операцій та отриманні валютних коштів, практика показує, що результати цієї діяльності не завжди є позитивними. Тому перед субєктами зовнішньоекономічної діяльності постають проблеми аналізу динаміки, конюнктури міжнародних і внутрішніх ринків і на цій основі - розробки механізмів адаптації, які б сприяли достатній гнучкості в поведінці субєктів господарювання та оперативності у прийнятті ними відповідних рішень.У першому розділі - "Теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК" - досліджено соціально-економічну суть зовнішньоекономічної діяльності та обгрунтовано концептуальні основи її розвитку, методологічні принципи організації виходу підприємств на зовнішні ринки та оцінку економічної ефективності експорту в умовах становлення ринкового механізму господарювання. Економічну ефективність експорту підприємств АПК слід визначати за системою таких показників, як валютна ефективність експорту, абсолютна ефективність, абсолютний ефект, рівень рентабельності. Аналіз асортименту продукції АПК, яка реалізується на експорт, показує, що найбільша частка у загальному обсязі експорту припадає на продукцію рослинного походження (47,7%). Живі тварини та продукція тваринництва становили 19,8% від загального обсягу; 23,7% експорту припадало на продукцію харчової промисловості. Отже, визначення економічної ефективності експорту, орієнтування в цінах, які склалися на внутрішньому та зовнішніх ринках, знання асортименту продукції, що реалізується, дозволяє субєктам зовнішньоекономічної діяльності аргументовано вести переговори про укладання зовнішньоторговельних угод, формувати більш вигідну структуру виробництва та розробляти плани на довгострокову перспективу.Криза в зовнішньоекономічних звязках поєдналась із падінням обсягів виробництва і призвела до руйнації наукового, інноваційного та виробничого потенціалів АПК. Доведено, що обсяги експорту товарів до 1997 р. постійно нарощувались, проте, обсяги виробництва сільськогосподарської продукції різко скорочувались. Експортно-імпортні операції підприємств та організацій АПК здійснювались із країнами всіх континентів. Проте, частка імпорту продукції АПК у 1998 р., порівняно з 1995 р., скоротилася на 10,3%, що є позитивним моментом у підтримці вітчизняного товаровиробника. Виходу підприємств АПК на зовнішній ринок повинна передувати економічно обгрунтована доцільність реалізації виробленої продукції на експорт.