Розробка науково-методичних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності організації регіонального виробництва та збуту продукції зернових культур. Розробка и формування моделі оптимізації структури посівних площ зернових.
Аннотация к работе
Зерновиробництво є однією з стратегічних галузей агропромислового комплексу України, оскільки зерно і продукти його переробки - життєво необхідні види продукції, від яких в значній мірі залежить добробут громадян, економічний, соціальний та політичний клімат суспільства, внутрішнє й зовнішнє становище держави, ступень її участі в міжнародному співробітництві. Це обумовлюється історичною спеціалізацією рослинництва області на вирощуванні культур зернової групи, сприятливими природно-кліматичними умовами і родючими ґрунтами, наявністю значних резервів підвищення ефективності виробництва зерна. Дисертацію виконано у відповідності до плану наукових досліджень Дніпропетровського державного аграрного університету за темою “Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0102U005022). Зазначена мета досягалась за допомогою вирішення завдань: - узагальнення теоретичних і методологічних аспектів інтенсифікації та ефективності виробництва зерна в ринкових умовах господарювання; В ході виконання застосовувались наступні методи та прийоми дослідження: діалектичний та абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення ефективності виробництва та ринку зерна), монографічний і системного аналізу (при встановленні інтенсивності та ефективності інтенсифікації зерновиробництва), економіко-статистичний і розрахунково-конструктивний (при визначенні динаміки й ефективності виробництва зерна), економіко-математичний (оптимізація структури посівних площ).У першому розділі “Теоретичні засади розвитку ефективного виробництва зерна та ринку його продукції” розглянуто сутність інтенсифікації та ефективності функціонування виробництва в сільському господарстві, державна політика та протекціонізм в зерновиробництві, основні умови становлення і функціонування ринку зерна та продукції його переробки. Види економічної ефективності інтенсифікації за вдосконаленою класифікацією пропонується поділяти за наступними ознаками: рівень отримання ефекту, вид підприємства, стадія відтворення, структура організації виробництва, етап виробничого процесу, напрям інноваційно-інвестиційної діяльності, метод розрахунку, ступінь збільшення ефекту, пропорційності ефекту та затрат, характер витрат, вид ресурсів, обєкт оцінки, масштаб міжнародного співробітництва. Державна підтримка та протекціонізм у зерновому секторі в Україні, як необхідну умову ефективного впровадження аграрної реформи, доцільно здійснювати в межах комплексної програми розвитку АПК з застосуванням механізмів гарантованого скуповування надлишків продукції, інтервенційний, заставних закупівель, порогових (мінімальних імпортних) цін, програми стимулювання експорту, інформатизації та реклами, прямих виплат виробникам, кредитне гарантування, митні збори і компенсаційні виплати, нетарифні обмеження та імпортне квотування, споживче субсидування, пільгове оподаткування, соціальні програми підвищення зайнятості, розвитку села і соціальної інфраструктури. Виявлення наявності інтенсифікації виконується у разі існування негативної динаміки або різноспрямованості показників ефективності інтенсифікації апаратом виробничої функції, що включає поєднання факторів виробництва і праці, скорегованих на коефіцієнти приватної еластичності виробництва від формуючих факторів. Характеристику економічної ефективності інтенсифікації необхідно виконувати на базі пропонованої видової класифікації за ознаками: рівня отримання ефекту, виду підприємства, стадії відтворення, структури організації виробництва, етапу виробничого процесу, напряму інноваційно-інвестиційної діяльності, методу розрахунку, ступеню збільшення ефекту, пропорційності ефекту та затрат, характеру витрат, виду ресурсів, обєкту оцінки, масштабу міжнародного співробітництва.В дисертації розвязано наукове завдання обґрунтування методичних засад організації та ефективності виробництва і збуту зерна в регіоні, що має істотне значення для розвитку економічної науки та вдосконалення практичних заходів державної політики на зернових ринках. Функціонування галузі зерновиробництва (яка є традиційно більш прибутковою в порівнянні з іншими галузями АПК) в сучасних умовах характеризується несталістю розвитку, що призводить до зниження ефективності виробництва, зокрема, внаслідок диспаритету цін між галузями народного господарства, обмеженості матеріально-технічних ресурсів і кредитних засобів, непослідовної державної політики в агропромисловому комплексі. Основними умовами становлення і розвитку ринку зерна та продукції його переробки, визначено: первинні (надання і забезпечення економічної свободи, автономність економічних дій на засадах соціального партнерства, сприяння розвитку конкуренції, прозорість ринку), обовязкові (державна підтримка і регулювання ринкового середовища, розвиток інфраструктури ринку зерна, становлення різних форм власності і створення рівних умов їх функціонування), цивілізаційні (підтримка соціальної сфери, етична коректність дій на ринку, послідовна інтеграція