Аналіз доктринальних і нормативних джерел щодо розуміння та розвитку органічних законів в Україні. Дослідження законодавства, що закріплює порядок утворення і функціонування державних органів, місцевого самоврядування та органів об’єднань громадян.
Аннотация к работе
Україна невідкладно мала приступити до створення власної системи законодавства і системи права. Органічні закони міцно увійшли в сучасну правову дійсність різних держав та посідають важливе місце в системі законодавства. У Конституції України взагалі відсутнє визначення органічних законів, однак, попри всю нормативну невизначеність, конституційна практика України підтверджує існування особливого виду законів, які за статусом і змістом відрізняються від конституційних і які водночас важко за значенням прирівняти до звичайних законів. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планами науково-дослідної роботи кафедри теорії держави та права Київського національного університету внутрішніх справ, спрямоване на реалізацію положень Концепції розвитку законодавства про державну службу в Україні, схваленої Указом Президента України від 20 лютого 2006 року № 140/2006. розроблено класифікацію органічних законів в Україні, розмежування їх на три основні види: органічні закони, що закріплюють порядок утворення і функціонування органів держави в Україні; органічні закони, що закріплюють порядок утворення і функціонування органів місцевого самоврядування в Україні, та органічні закони, що закріплюють порядок утворення і функціонування органів обєднань громадян в Україні.У розділі 1 "Теоретико-методологічна характеристика органічних законів у системі законодавства України" розглядається аналіз джерельної бази та історія розвитку органічних законів у системі законодавства. Серед звичайних законів особливе місце посідали так звані органічні закони, тобто закони, які визначають устрій окремих державних органів. законодавство органічний самоврядування громадянин Так, у Конституції Іспанії, яка була схвалена на референдумі 6 грудня 1978 р. та набрала чинності 29 грудня 1978 р., зазначалось, що в Іспанії органічні закони визнані як "закони, повязані з основними правами і свободами, закони, які вводять статути автономних співтовариств (автономних територіальних утворень) і встановлюють основи виборчої системи, а також інші закони, передбачені конституцією" (ст. У розділі 2 "Поняття та види органічних законів у системі законодавства України" досліджується поняття "органічний закон" та розглядаються критерії класифікації органічних законів у системі законодавства України. Аналіз тексту Конституції України дає можливість окреслити коло органічних законів, що закріплюють порядок утворення і функціонування органів державної влади в Україні: Закон України "Про вибори Президента України", Закон України "Про Кабінет Міністрів України", Закон України "Про статус народного депутата України", Закон України "Про Службу безпеки України", Закон України "Про прокуратуру", Закон України "Про судоустрій України", Закон України "Про Конституційний Суд України", Закон України "Про Вищу раду юстиції", Закон України "Про комітети Верховної Ради України", Закон України "Про вибори народних депутатів України" та інші.Органічний закон - це прийнятий законодавчим органом (або шляхом референдуму) нормативно-правовий акт, що деталізує норми Конституції та закріплює і регулює порядок утворення і функціонування будь-якого державного органу, органу місцевого самоврядування та інших органів обєднань громадян. Аналіз тексту Конституції України дає можливість окреслити коло органічних законів, що закріплюють порядок утворення і функціонування органів державної влади в Україні: Закон України "Про вибори Президента України", Закон України "Про Кабінет Міністрів України", Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закон України "Про органи самоорганізації населення", Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування", Закон України "Про обєднання громадян", Закон України "Про політичні партії в Україні" тощо. Органічні закони як джерела (форма) права можуть бути класифіковані за різними критеріями, причому наукова класифікація органічних законів має не тільки пізнавальне значення. Для більш повного розуміння сутності органічних законів автор пропонує поділити їх на три основні групи: органічні закони, що закріплюють порядок утворення і функціонування органів держави; органічні закони, що закріплюють порядок утворення і функціонування органів місцевого самоврядування; органічні закони, що закріплюють порядок утворення і функціонування органів обєднань громадян. Для вдосконалення законотворчості по утворенню органічних законів перед сучасним законодавцем постає необхідність: 1) дослідження соціальних факторів, які зумовлюють потребу прийняття органічного закону; 2) виявлення та ретельне врахування при створенні органічного закону різних за своєю спрямованістю інтересів; 3) використання в процесі створення органічного закону досягнень науки та культури; 4) проведення порівняльного аналізу проектованої норми органічного закону з аналогами