Правове регулювання оренди земель сільськогосподарського та іншого призначення. Умови договору оренди земельної ділянки. Поняття та класифікація обмежень прав на землю. Обмеження, які випливають із права добросусідства. Сутність земельного сервітуту.
Аннотация к работе
(польський) arenda), форма землекористування, при якій власник землі передає свою земельну ділянку на певний термін іншій особі (орендареві) для господарювання за певну винагороду (орендну плату). До докапіталістичного оренда землі відноситься також суборенда, при якій селяни орендують землю у посередника-орендаря. При капіталістичною оренда землі орендар вкладає в господарство власний капітал, веде його за допомогою найманої праці з метою витягання прибули. Орендна плата включає, окрім земельної ренти, відсотки на вкладений в землю капітал і частину заробітної плати с.-г. Має місце і інше явище: селянин - власник землі, здає свою землю в оренду капіталістичному орендареві, а сам частково або повністю пориває з господарством, стаючи найманим робітникам.Все законодавство, що становить сучасну правову базу оренди земель, можна умовно поділити на групи: загальне законодавство, на основі якого здійснюється функціонування і розвиток усіх правових інститутів; галузеве (зокрема, земельне, аграрне, екологічне, цивільне та ін.) законодавство, яке закріплює певні однорідні суспільні відносини та має на меті їх врегулювання і поряд з цим визначає основні засади земельних орендних відносин; спеціалізоване земельне законодавство про оренду земель. 93 "Право оренди земельної ділянки "ЗК України і має в основному бланкетний характер, посідає спеціальне законодавство про оренду земель, серцевиною якого є Закон України "Про оренду землі ". Стаття 3 Закону України "Про оренду землі "визначає оренду землі як "засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності ". Договірний характер відносин передбачає виключну добровільність укладення договору; оренда земель оформляється договором оренди земельної ділянки; договір оренди земельної ділянки укладається між орендодавцем і орендарем; зміст оренди земель становлять правомочності володіння і користування орендаря. Строки дії оренди визначають сторони у договорі оренди земельної ділянки; обєктом оренди за договором виступає певна земельна ділянка, яка може використовуватися орендарем для здійснення перш за все підприємницької діяльності, тобто такої, що здійснюється за власною ініціативою, систематично і на власний ризик з метою одержання прибутку, а також і для іншої діяльності (наприклад, для ведення особистого селянського господарства); повна господарська самостійність орендаря.Особливості земель сільськогосподарського призначення позначаються на оренді цих земель як правовій формі їх використання. Важливою ознакою, яка притаманна оренді земель сільськогосподарського призначення, насамперед, визначення кола субєктів, які можуть бути сторонами договору оренди цих земельних ділянок. Орендодавцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути чітко визначені субєкти, які отримали земельні ділянки для певних спеціальних цілей. Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва повинні відповідати таким спеціальним умовам: 1) установчими документами юридичної особи має бути передбачено здійснення такого виду діяльності як ведення товарного сільськогосподарського виробництва; Таким чином, оренда земель сільськогосподарського призначення - своєрідна договірна форма сільськогосподарського землекористування, зміст якої становлять строкове, платне володіння та користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення у межах, встановлених законодавством та договором, що передбачає передачу її власником орендареві, який відповідає вимогам, визначеним законом, для здійснення переважно підприємницької та іншої діяльності з використанням природних властивостей земель за умови їх раціонального використання.Основним документом, який регулює відносини між орендодавцем земельної ділянки і орендарем, є договір оренди земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки - це юридично оформлена у встановленому законом порядку двостороння угода, за якою орендодавець передає орендареві земельну ділянку у тимчасове оплатне використання для задоволення його потреб, які визначаються цільовим призначенням орендованої ділянки і спрямовані на забезпечення відповідного виду діяльності за умови раціональності землекористування і охорони земель як з боку орендаря, так і з боку держави, та на інших погоджених умовах. 17); орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); цільове призначення, умови використання і збереження якості земельної ділянки; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення обєкта чи його частини; відповідальність сторін. Загальними умовами укладення договору оренди земельної ділянки є: укладення його сторонами на добровільних засадах; коло орендодавців земель
План
План
Вступ
1. Поняття оренда землі
2. Правове регулювання оренди земель сільськогосподарського та іншого призначення
3. Договір оренди земельної ділянки
4. Поняття та класифікація обмежень прав на землю
5. Обмеження прав на землю, які випливають із права добросусідства
6. Земельні сервітути як форма обмеження прав на землю