Дослідження особливостей середовища існування наземних хребетних у приміських і міських насадженнях міста Львова. Розробка комплексної системи біотехнічних заходів для оптимізації умов існування наземних хребетних у приміських і міських насадженнях.
Аннотация к работе
У науковій літературі матеріалів щодо характеристики середовища існування та впливу структури приміських і міських насаджень на формування населення наземних хребетних на даний час недостатньо і вони, переважно, стосуються птахів. Стан та перспективи розвитку комплексної зеленої зони міста Львова потребують для проектування, створення та експлуатації приміських і міських насаджень планування заходів по збереженню та відтворенню наземних хребетних. Мета роботи - провести комплексні дослідження середовища існування наземних хребетних у приміських і міських насадженнях міста Львова, вивчити біоекологічні особливості наземних хребетних, встановити їхні взаємозвязки із структурними компонентами насаджень, розробити напрямки оптимізації умов існування. Для досягнення поставленої мети передбачалось виконання наступних завдань: · виявити особливості структури приміських і міських насаджень міста Львова, їх кормові та захисні властивості щодо забезпечення умов існування наземних хребетних; Отримано нові дані про особливості структури приміських і міських насаджень в контексті значення її основних компонентів щодо забезпечення захисних і кормових властивостей для наземних хребетних; про видовий склад, чисельність, екологічні групи наземних хребетних та їх взаємозвязки із структурними компонентами приміських і міських насаджень.Обєктами досліджень вибрано 14 приміських і міських масивів насаджень в межах комплексної зеленої зони міста (КЗЗМ) Львова у свіжих і вологих грабово-дубових бучинах та свіжих грабово-соснових судібровах. У І, ІІ, ІІІ і IV ЕФП на 29-ти пробних площах і 10-ти вуличних посадках досліджено видову, вікову та просторову структуру насаджень для вивчення їхніх захисних та кормових властивостей; проведено типологічний аналіз насаджень 3-ох найпоширеніших в КЗЗМ Львова типів лісу. Дослідження фітоценотичної структури насаджень проводились з метою вивчення захисного та кормового потенціалу зайнятої ними території за апробованими методиками шляхом закладки пробних площ на основі лісівничо-типологічних підходів (Воробьев, 1967). Підстилка типу муль формується у парках і скверах; типу модер - у приміських і міських лісопарках, а також парках і скверах природного походження; типу грубого перегною - в насадженнях КЗЗМ Львова трапляється рідко, вона виявлена лише на одному обєкті і не є сприятливою для тварин, які живляться в наземному горизонті, через її значну товщину і зчепленість. У насадженнях другого ЕФП за складом виділяємо три типи підліску.Видова та формова різноманітність дерев, чагарників і ліан у складі приміських і міських насаджень Львова від першого до третього ЕФП зростає. Підстилка типу модер характерна для лісопарків першого ЕФП, у більшості парків другого-третього ЕФП представлена підстилка типу муль, підстилка типу грубого перегною у насадженнях КЗЗМ Львова трапляється рідко. У насадженнях ІІ ЕФП за складом виділяємо три типи підліску: 1) який відповідає складу підліску корінного типу фітоценозу, але збагачений інтродукованими видами; 2) з переважанням крушини ламкої; 3) з переважанням бузини чорної. За сезонною ритмікою переважають перелітні птахи - 40 видів (52,6%), менше кочових - 20 (26,3%) і осілих - 16 (21,1%); за трофічною спеціалізацією переважають комахоїдні - 49 (64,5%), рослиноїдних - 14 (18,4%), хижаків - 9 (11,8%) та всеїдних - 4 (5,3%) видів; за типом гніздування переважають дуплогніздники - 27 (35,5%) та кронники - 23 (30,3%), видів з наземним та приземно-чагарниковим типами гніздування менше - по 10 (по 13,1%), “скельників” - 5 (6,6%), для одного виду (1,3%) характерний гніздовий паразитизм. Поширення наземних хребетних у КЗЗМ Львова лімітується різними екологічними факторами: для земноводних - наявністю водойм, придатних для розмноження і проживання; для плазунів - площею окремих біотопів та їх гетерогенністю; для птахів - віком, складом, вертикальною структурою насаджень та площею зелених масивів; для ссавців - видовою і віковою структурою насаджень, звязком міських парків і лісопарків між собою і з приміськими лісовими масивами.