Оптимізація технології цементного ендопротезування кульшового суглоба - Автореферат

Епідеміологічні дослідження свідчать, що у різних країнах річна потреба операцій ендопротезування складає 500-1000 на 1 млн. населення, що відповідає річній потребі України у 25-40 тис. операцій (О.І.Рибачук, Л.П.Кукуруза, В.П.Торчинський, 2001). Хоча з часу виконання першої операції цементного ендопротезування кульшового суглоба Charnley минуло майже 40 років, і зараз продовжується розробка нових моделей ендопротезів кульшового суглоба та техніки їх імплантації, яка активно проводиться в лабораторіях більшості великих компаній-виробників медичної техніки, серед яких провідні місця посідають Stryker-Howmedica-Osteonics, Zimmer, DEPUY, Biomet, Smith & Nephew. При проектуванні інструментів та ендопротезів дотепер недостатня увага приділяється диференційованому застосуванню варіантів ендопротезів з різними шийково-діафізарними кутами, які досить широко варіюють у природі. Відносна дешевизна, простота методу і надійність конструкції дозволяють рекомендувати її до широкого впровадження в практику. ендопротез кульшовий суглоб Основні положення роботи доповідались і обговорювались на науково-практичній конференції “Ендокринний остеопороз: клініка, діагностика, профілактика та лікування” (Чернівці, 2002); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Тотальне і ревізійне ендопротезування великих суглобів” (Львів, 2003); науково-практичній конференції “Сучасні методики ендопротезування великих суглобів” (Київ, 2001); 71-й річній конференції Американської академії ортопедичної хірургії (Сан-Франциско, США, 2004); науково-практичній конференції “Ендокринний остеопороз: клініка, діагностика, профілактика та лікування” (Чернівці, 2005); підсумкових конференціях співробітників Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007); Українсько-польській конференції молодих учених “Механіка та інформатика” (Хмельницький, 2006); ІІІ Українсько-шведському симпозіумі “Актуальні питання сучасної медичної допомоги населенню” (Чернівці, 2003); на засіданні наукової комісії Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2006); засіданнях наукового товариства травматологів-ортопедів Чернівецької області (2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Нове в травматології та ортопедії” (Ужгород, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю ”Новітні технології в спеціалізованій медичній допомозі” (Київ, 2007).В роботі вирішено актуальне завдання ортопедії та травматології - покращення анатомо-функціональних результатів тотального цементного ендопротезування кульшового суглоба на основі розробки математичного та клінічно-експериментального обґрунтування нової технології ендопротезування з урахуванням варіабельності шийково-діафізарного кута та фрикційних властивостей металополімерної пари ендопротеза. Методику застосовано при проведенні розрахунків міцносних характеристик трьох модифікацій ніжки ендопротеза, розроблених та запропонованих автором, які відрізняються кутом нахилу шийки (125°, 135° та 145°), для діапазону ваги пацієнта Р=60?90 кг. Розрахунковим шляхом визначено геометричні характеристики перерізів ніжки ендопротезів різних модифікацій, а також визначені напруження, які виникають в небезпечному перерізі ніжки фіксатора, що дає можливість оцінити його міцність та надійність конструкцій ендопротезів. Розроблена компютерна методика автоматизованого проектування, аналізу міцності ендопротеза кульшового суглобу за допомогою методу скінчених елементів дозволяє оцінити його експлуатаційні характеристики в залежності від зміни матеріалу, модифікації, навантаження та диференційовано здійснювати вибір варіанту тотального ендопротезування кульшового суглоба. Особистий внесок автора полягає в тому, що він виконав переважну більшість оперативних втручань з використанням розробленої конструкції, вивчав рентгенологічну динаміку стояння ендопротезу в часі, проводив аналіз ранніх і віддалених післяопераційних результатів лікування хворих.