Роль сортів у підвищенні продуктивності сіяних травостоїв, їх стійкості до проникнення спонтанних видів рослин. Вплив видового і сортового складу травостоїв на ботанічний склад урожаю та якість корму. Біоенергетична і економічна оцінка сіяним травостоям.
Аннотация к работе
У багатьох економічно розвинутих країнах Європи (Англії, Швейцарії, Нідерландах, Німеччині та ін.) дослідження з вивчення новостворених сортів і їх сортосумішок набули досить широкого розвитку і часто такі травостої стали традиційними в практичному луківництві. У нашій країні дослідів з вивчення впливу сортових особливостей багаторічних трав і сортосумішок на формування сіяних ценозів, їх продуктивності та якості корму майже не проводилося, особливо в західному регіоні. Дослідження є складовою частиною тематичного плану Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН щодо виконання НТП УААН на 2001-2005 рр. „Кормовиробництво” „Провести підбір сортів основних лукопасовищних трав для залуження пасовищ” (2001-2005 рр.) (номер державної реєстрації 0101U004005). Мета та завдання досліджень полягали в тому, щоб виявити найкращі види та їх новостворені травосумішки для створення високопродуктивних лучних травостоїв пасовищного типу використання на осушених гончарним дренажем темно-сірих опідзолених поверхнево оглеєних грунтах Лісостепу західного. встановити оптимальні строки настання збиральної стиглості різних видів, сортів, їх травосумішок як основи організації сировинного конвеєра з багаторічних трав та подовження періоду їх використання;Погодні умови в роки проведення досліджень були сприятливими для росту та розвитку багаторічних трав, за винятком зимового періоду 2002-2003 рр., коли дещо зрідженими вийшли із зими посіви конюшини повзучої (рис.1, 2) внаслідок відсутності снігового покриву та сильних морозів. В умовах Лісостепу західного до складу багаторічних бобово-злакових пасовищних травосумішок потрібно включати конюшину повзучу, пажитницю багаторічну та кострицю червону. Конюшина повзуча сорту Передкарпатська і конюшина лучна сорту Передкарпатська 33 забезпечили меншу урожайність відповідно на 0,35 т/га та 0,44 т/га. Так, урожай сухої маси тимофіївки лучної та костриці лучної знаходився в максимальній межі на другий і третій рік користування, а грястиці збірної та конюшини лучної - на перший і другий рік. Урожай травосумішки із костриці лучної, мітлиці велетенської, пажитниці багаторічної, люцерни посівної, конюшини лучної та повзучої за три роки забезпечив найвищий збір сухої речовини (6,37 т/га).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в удосконаленні структурно-функціональної організації сіяних лучних ценозів, яку вирішено шляхом добору найпродуктивніших видів і сортів багаторічних лукопасовищних трав та їх сумішок і спрямовано на збільшення виробництва високоякісних травянистих кормів - важливих основ рентабельного ведення тваринництва. В умовах Лісостепу західного на темно-сірих опідзолених поверхнево оглеєних середньосуглинкових осушених гончарним дренажем грунтах найбільш продуктивною в одновидових посівах серед злакових багаторічних трав є грястиця збірна Дрогобичанка та тимофіївка лучна Підгірянка, які в середньому за три роки забезпечили збір сухої маси відповідно 7,7 і 7,5 т/га. На бобових багаторічних травах найвищий урожай сухої маси зібрано на пасовищах люцерни посівної сорту Ярославна (7,1 т/га), кормових одиниць - 6,5 т/га та сирого протеїну - 1,63 т/га. Найвищий збір сухої речовини (6,9 т/га) забезпечила середньостигла травосумішка, до складу якої входили костриця лучна (6) мітлиця велетенська (4) пажитниця багаторічна (8) люцерна посівна (2) конюшина лучна (2) конюшина повзуча (2), дещо нижчий урожай (6,3 т/га) зібрано на варіанті із травосумішкою, в склад якої входили тимофіївка лучна (6) костриця лучна (4) пажитниця багаторічна (8) люцерна посівна (2) конюшина лучна (2) конюшина повзуча (2 кг/га кондиційного насіння). Найсприятливіші умови для формування щільності травостою виявлено на травосумішці, що складалася з костриці лучної (6) мітлиці велетенської (4) пажитниці багаторічної (8) люцерни (2) конюшини лучної (2) конюшини повзучої (2), в даному випадку вона становила в першому укосі 1526 пагонів на м2, а в третьому - 1478 пагонів на м2.