Оптимізація процесу фізичного виховання студентів транспортних спеціальностей на основі поглибленого курсу професійно-прикладної фізичної підготовки - Автореферат

Стрімкий науково-технічний прогрес, різкі зміни в соціально-економічному і суспільно-політичному житті нашої держави спричинили нагальну потребу в реорганізації, вдосконаленні і популяризації професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП) майбутніх фахівців, як невідємної частини фізичного виховання у вищих навчальних закладах (ВНЗ). В умовах оновлення державних освітніх стандартів, багатьма науковцями підкреслюється актуальність визначення змісту конкретних програм професійно-прикладної фізичної підготовки і вибору освітніх технологій вдосконалення фізичної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах (Круцевич Т.Ю., 2005; Конох А.П., 2006; Терентьєва Н.М., 2007; Борейко Н.Ю., 2008). Дослідження проводилося згідно Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту та туризму України за темою 2.1.6 «Вдосконалення процесу фізичного виховання в навчальних закладах» (№ держреєстрації 0101U006477) та Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту за темою 3.1. Визначити рівень розвитку професійно-важливих фізичних і психомоторних здібностей, психофізіологічних якостей, функціонального стану скелетних мязів студентів транспортних спеціальностей та дослідити факторну структуру їх професійно-прикладної фізичної підготовленості. Розробити систему вправ професійно-прикладної фізичної підготовки студентів транспортних спеціальностей з метою розширення змісту програми з фізичного виховання.У першому розділі «Зміст і значення професійно-прикладної фізичної підготовки студентів у вищих навчальних закладах» зроблено теоретичний аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження, висвітлено уявлення провідних науковців щодо фізичного виховання з професійною спрямованістю; теоретико-методичні основи професійно-прикладної фізичної підготовки у вищих навчальних закладах; методику організації та стан розробленості системи ППФП фахівців транспортної галузі. Все це дозволило виявити напрямок, мету, завдання, обєкт, предмет і програму досліджень, підібрати тести для визначення фізичного, психофізіологічного стану студентів, визначити склад контингенту досліджуваних та строки проведення констатуючого експерименту, скласти професіограми та визначити професійно-важливі якості фахівців інженерно-транспортних спеціальностей. Експеримент проводився з метою обґрунтування ефективності експериментальної програми ППФП та виявлення відмінностей у розвитку професійно-важливих фізичних, психофізіологічних якостей студентів експериментальної і контрольної груп. У третьому розділі «Моделювання програми професійно-прикладної підготовки студентів транспортних спеціальностей» наведено результати вивчення освітньо-кваліфікаційних характеристик обраних спеціальностей, кваліфікаційних довідників професій працівників транспортної галузі, літературного довідкового матеріалу та викладено загальні характеристики професійно-важливих якостей фахівців транспортної галузі, результати вивчення характеру професійної діяльності фахівців транспортної галузі на основі анкетування 88 фахівців Запорізького автомобілебудівного заводу та інженерів автомобільних підприємств м. Практичний розділ програми експериментальної групи відрізнявся від програми контрольної змістом та перерозподілом обсягу годин основних розділів: загальна функціональна підготовка - 18 годин у студентів експериментальної групи і 42 у студентів контрольної групи; легка атлетика - 18 та 36 годин відповідно; професійно-прикладна фізична підготовка - 24 години у студентів експериментальної групи, у студентів контрольної групи не проводилася; спортивні, рухливі ігри - 20 і 34 години відповідно; гімнастика 6 і 20 годин відповідно; психомязовим тренуванням та психосаморегуляцією, атлетичною гімнастикою і настільним тенісом студенти експериментальної групи займалися по 4, 24 і 12 годин відповідно, а студенти контрольної групи не займалися.Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури свідчить про те, що, не дивлячись на чисельні дослідження, присвячені питанням професійно-прикладної фізичної підготовки студентів ВНЗ, проблема ППФП майбутніх фахівців транспортних спеціальностей залишається недостатньо дослідженою: не виявлені психофізичні особливості професійної підготовки фахівців транспортних спеціальностей; відсутній перелік основних професійно-важливих психофізичних якостей, майже не розроблена методика їх розвитку; відсутні роботи, присвячені застосуванню електроміографічних досліджень біоелектричної активності скелетних мязів, які найбільш навантажуються під час трудової діяльності працівників транспортної галузі; відсутні дані про структуру професійно-прикладної фізичної і психофізичної підготовленості студентів - майбутніх фахівців транспортної галузі. Складено професіограми спеціалістів транспортних спеціальностей, визначено професійно важливі фізичні та психофізіологічні якості: загальна

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ