Підвищення ефективності протизапальної терапії бронхіальної астми у дітей. Основа вивчення - роль інтерлейкінів, лейкотрієнів у формуванні хронічного запалення дихальних шляхів і динаміки їх продукції під впливом антагоністів лейкотрієнових рецепторів.
Аннотация к работе
Незважаючи на певні успіхи сучасної алергології у вивченні клініко-морфологічної суті запального процесу при БА, діагностиці та лікуванні у дітей, деякі питання механізмів персистенції запалення дихальних шляхів і критеріїв ефективності протизапальної терапії залишаються недостатньо вивченими. Тяжкість перебігу захворювання, ступінь спроможності дихальної системи при хронічному запаленні можна визначити хибно, якщо знехтувати поглибленим клінічним обстеженням хворих з визначенням імунохімічних маркерів запалення (Л.М.Огородова з співавт., 1999; Г.Б.Федосєєв, 2001; C.E.Donovan et al., 1999). Однак в літературі не знайшли достатнього висвітлення питання вивчення характеру обміну пептидних лейкотрієнів (CYSLTC4/D4/Е4) при персистенції запалення дихальних шляхів у дітей з БА і динаміки їх синтезу під впливом протизапальної терапії. Ідентифікація медіаторів, які відіграють провідну роль у патогенезі астми, відкрила широкі можливості для створення нових препаратів протизапальної терапії - антагоністів лейкотрієнових рецепторів (S.T.Holgate, 1996; E.Israel, 1997; J.A.Leff, 1998), що розглядаються як альтернатива низьким дозам інгаляційних глюкокортикостероїдів (ІГКС), кромогліката натрію і теофіліну в комплексному лікуванні персистуючого перебігу БА у дорослих (C.G.Lofdahl et al., 1999; Зявляється необхідним визначення доцільності призначення блокатора лейкотрієнових рецепторів - монтелукасту в базисну терапію БА у дітей на фоні моніторингу клінічного стану хворих та порівняльної оцінки ефективності лікування відомими засобами терапії (кромоглікат натрію, теопек).Лікування монтелукастом (5 мг одноразово перед сном) проведено 62 хворим (основна група дослідження): 29 дітей з БА легкого ступеня тяжкості (ІА-підгрупа) і 33 пацієнта - з БА середнього ступеня тяжкості (ІБ-підгрупа), з них 18 дітей закінчували лікування флутиказона пропіонатом (50-100 мкг через спейсер двічі на день) і 15 хворих не одержували ІГКС (підгрупи ІБ1 і ІБ2 відповідно). До груп порівняння увійшли діти, базисна терапія котрим проводилась кромоглікатом натрію (29 хворих - підгрупи ІІА, ІІБ) і теопеком (26 пацієнтів - підгрупи ІІІА і ІІІБ відповідно). Для порівняння клінічної ефективності протизапальної терапії використовувались наступні характеристики: бальна оцінка ступеня вираженості клінічних симптомів астми та їх частота в денний і нічний час; потреба в сальбутамолі; кількість днів і ночей без симптомів астми; динаміка показників спірометрії; оцінка ранкових і вечірніх значень пікової швидкості видиху (PEF) з визначенням індексу варіабельності пікової швидкості видиху (?PEF); результати бронходилятаційної проби із сальбутамолом; показники якості життя пацієнтів. У хворих, які отримували монтелукаст і закінчили лікування ІГКС з 3-ого тижня дослідження, пробуджень через напади ядухи по закінченню 1-го місяця терапії препаратом і протягом усього періоду спостереження після відміни стероїдів не відзначав жоден хворий, що продемонструвало взаємопосилюючу дію препаратів і дозволило відмінити ІГКС у 16 з 18 хворих (88,9%). Порівняльний аналіз динаміки клінічних показників у дітей, курсове лікування яким проводилося монтелукастом, з відповідними за тяжкістю підгрупами пацієнтів, які приймали теопек, не виявив суттєвих міжгрупових відмінностей відносно загального числа нападів ядухи (2,28±0,36 балів і 7,19±1,15 балів), кількості нічних нападів ядухи (0,09±0,02 балів і 0,31±0,05 балів), потребі в короткодіючих бронхолітиках (0,87±0,14 балів і 2,69±0,41балів), числа днів без симптомів астми на заключному етапі дослідження (26,2±3,5 і 24,2±2,5 балів).У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розвязання актуальної наукової задачі, що виявляється в удосконаленні протизапальної терапії БА у дітей за рахунок включення до неї антагоністів лейкотрієнових рецепторів, доцільність використання яких обгрунтовано вивченням та імунохімічних маркерів запалення дихальних шляхів. В періоді ремісії бронхіальної астми у дітей виявляються прояви системної імунної відповіді запально характеру: Т-лімфопенія, дисбаланс субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, частіше за типом відносної гіпосупресії, помірна активація В-ланки імунітету, підвищення рівня CD25 - лімфоцитів, окислювально-відновного потенціалу нейтрофілів. Персистенція запалення при бронхіальній астмі характеризується підвищеним у 2-3 рази сироватковим рівнем продукції інтерлейкінів-4,-5 у переважній більшості хворих. Підвищення продукції пептидних лейкотрієнів в періоді ремісії бронхіальної астми відзначається у 92,2±4,3% хворих. Застосування монтелукаста натрію в комплексному лікуванні бронхіальної астми у дітей шкільного віку супроводжується швидким досягненням клінічного ефекту, усуненням денних і нічних симптомів астми, зниженням потреби в симптоматичній терапії, позитивною динамікою біомеханіки зовнішнього дихання (MEF50-75,?PEF).