Підвищення ефективності лікування хворих на гострий панкреатит біліарної етіології. Вивчення показників системи гемостазу, імунного статусу, маркерів синдрому ендогенної токсемії та запальної відповіді. Комплексне лікування хворих на гострий панкреатит.
Аннотация к работе
Актуальність проблеми лікування ГПБЕ обумовлена неухильним збільшенням кількості хворих на жовчнокамяну хворобу й її ускладнення, хворих з безсимптомним холедохолітіазом і латентним холангітом, а також несвоєчасною діагностикою та відтермінованою госпіталізацією хворих, високою вартістю лікування, важкістю перебігу і розвитком ускладнень, чималими показниками загальної та післяопераційної летальності, котра сягає 20-26% (Криворучко І.А. та співавт., 2003; Мітюк І.І. та співавт., 2003; Павловський М.П. та співавт., 2003; Arthur J.D. et al., 2003; Bennett G.L. et al., 2003; Browning J.D. et al., 2003). Незважаючи на вивчення патогенезу ГПБЕ і розробку патогенетично обґрунтованих схем консервативної терапії та методів хірургічної корекції, принципового покращання результатів лікування дотепер не спостерігається, що повязано з незадовільними результатами лікування постнекротичних ускладнень ГПБЕ (Кадощук Т.А. и соавт., 1993; Пісоцький О.М., 2003; Костырной А.В. и соавт., 2004; Armengol - Carrasco M. et al., 1999; Klar E. et al., 2000; Sun B. et al., 2003). У звязку з цим питання профілактики та лікування гнійних постнекротичних ускладнень ГПБЕ шляхом використання комплексної патогенетично обґрунтованої багатовекторної медикаментозно-інфузійної та антибактеріальної терапії наразі набувають особливої актуальності. Іншим аспектом проблеми лікування ГПБЕ є збільшення кількості хворих старшої вікової групи з вираженою супутньою соматичною патологією, що вимагає пошуку нових етапних принципів лікування хворих зі зміщенням акцентів у напрямку застосування мініінвазивних та малотравматичних технологій, зменшення травматичності первинних операцій при збереженні адекватності їх обсягу (Мам-чич В.І. та співавт., 2001; Ничитайло М.Е. и соавт., 2003; Torgerson J.S. et al., 2003). Розроблена оптимізована програма консервативного лікування хворих на ГПБЕ на основі корекції змін системи гемостазу, імунного статусу і маркерів синдрому системної запальної відповіді та ендогенної токсемії дозволила скоротити термін клініко-лабораторного видужання хворих, зменшити частоту інфікування асептичних вогнищ деструкції та кількість гнійно-некротичних ускладнень за умови розвитку некротичних форм ГПБЕ, а також скоротити тривалість лікування.Контрольна група сформована зі 118 хворих, що отримували традиційне лікування в період з 1998-2001 рр., дослідна - зі 104 хворих, які одержували оптимізоване лікування в період 2002-2004 рр. (табл. У середньому на одного хворого припадає 3,1 супутньої патології (571 захворювання на 184 хворих), і така патологія потребувала додаткової корекції, обтяжуючи перебіг ГПБЕ та його післяопераційного періоду. У якості основного методу лікування консервативна терапія була застосована в 60 (50,8±4,62%) хворих контрольної групи (з них 24 (40%) хворих - інтерстиційна форма, 36 (60%) хворих - асептичний некротичний ГПБЕ) та 52 (50±4,93%) хворих дослідної групи (з них інтерстиційна форма - 20 (38,5%) хворих, асептичний некротичний ГПБЕ - 32 (61,5%) хворих). У 58 (49,2±4,62%) хворих контрольної і 52 (50±4,93%) хворих дослідної групи консервативне лікування було застосовано в якості передопераційної підготовки до екстрених (28 (48,3%) контрольної та 24 (46,2%) хворих дослідної групи) та ургентних оперативних втручань (30 (51,7%) контрольної та 28 (53,8%) дослідної групи) та післяопераційного лікування 34 (58,6%) з інтерстиційним та 24 (41,4%) хворих з асептичним некротичним ГПБЕ контрольної групи та 30 (57,7%) з інтерстиційним та 22 (42,3%) хворих з асептичним некротичним ГПБЕ дослідної групи. При інтерстиційній формі ГПБЕ у 34 (58,6%) контрольної та 30 (57,7%) хворих дослідної групи з приводу деструктивного холециститу ХЕ із дренуванням ложа жовчного міхура була виконана 12 (35,3%) контрольної та 10 (33,3%) хворим дослідної груп; з приводу резистентного до консервативної терапії холангіту й механічної жовтяниці було оперовано 18 хворих (52,9%) (ХЕ із зовнішньою (13) та внутрішньою (ХДА - 5) декомпресією біліарної системи) контрольної та 15 хворих (50,0%) (ХЕ із зовнішньою (12) та внутрішньою (ХДА - 3) декомпресією біліарної системи) дослідної групи; з приводу поєднаної біліарної патології (деструктивні зміни в жовчному міхурі та розвиток холангіту й механічної жовтяниці) оперовано 4 (11,8%) (ХЕ із зовнішньою (3) і внутрішньою (ХДА) (1) декомпресією біліарної системи) контрольної та 5 хворих (16,7%) (ХЕ із зовнішньою (4) та внутрішньою (ХДА) (1) декомпресією біліарної системи) дослідної групи.Основними причинами незадовільних результатів лікування хворих на ГПБЕ є супутня соматична патологія (82,9%) і післяопераційні гнійно-некротичні ускладнення (13,6%), котрі відбуваються на фоні негативної динаміки показників системи гемостазу, імунного статусу, синдромів ендогенної токсемії та системної запальної відповіді. Використання запропонованих методів комплексного консервативного лікування хворих на ГПБЕ довело їхній позитивний вплив на корекцію показників системи гемостазу (зменшилась кількість адгезивних тромбоцитів з 55,