Оптимізація прийомів вирощування ярих капустяних, злакових і бобових культур у сумісних посівах на зелений корм в північному Степу України - Автореферат

У комплексі ефективних заходів щодо підвищення продуктивності кормових культур та поліпшення їх якості важлива роль належить впровадженню у виробництво нових, науково обґрунтованих агрофітоценозів. Добір культур-компонентів для вирощування їх у повторних посівах після весняних сумішок на зелений корм необхідно експериментально визначати для конкретної грунтово-кліматичної зони. Дослідження по дисертаційній роботі являлись складовою частиною тематичного плану лабораторії технології вирощування кормових культур Інституту зернового господарства УААН і виконувались згідно з державною науково-технічною програмою "Кормовиробництво" у відповідності до завдань: "Розробити і впровадити енергозберігаючі технології вирощування кормових культур в післяукісних і післяжнивних посівах, які забезпечують сумісно з основними травостоями загальну продуктивність ріллі на рівні 8-10 тис. кормових одиниць з 1 га" (1986-1990 рр.), № держреєстрації 018703671; "Розробити і впровадити у виробництво степової зони ресурсозберігаючі природоохоронні технології вирощування однорічних і багаторічних кормових культур в одновидових і сумісних посівах, що забезпечить підвищення урожайності на 20-25%, а вихід білка на 25-30%" (1991-1995 рр.), № держреєстрації 0194U040278; "Розробити ресурсозберігаючі природоохоронні технології вирощування однорічних кормових культур і багаторічних трав, що забезпечують підвищення інтенсивності використання ріллі та збору білка на 20-25%" (1996-2000 рр.), № держреєстрації 0196U018128; "Розробити нові, адаптовані до умов степової зони прийоми вирощування багаторічних трав і однорічних кормових культур, що забезпечують підвищення їх продуктивності на 15-20%" (2001-2005 рр.), № держреєстрації 0101U012496. Мета досліджень полягала в підвищенні продуктивності однорічних агроценозів злакових, бобових і капустяних культур в умовах північного Степу України шляхом оптимізації видового і кількісного складу компонентів, співвідношення високоенергетичних і білкових рослин, визначення рівня мінерального живлення та строків використання травостоїв. визначити вплив ботанічного складу однорічних культур у сумішках ранньовесняного строку сівби на продуктивність та особливості росту і розвитку їх компонентів;Найбільшою інтенсивністю проходження фаз органогенезу виділялися гірчиця біла і редька олійна, тривалість періоду “сходи - масове цвітіння” у цих культур дорівнювала 41 і 45 днів. Максимальний лінійний приріст гірчиці білої, редьки олійної і гірчиці сарептської (відповідно 4,2; 3,6 і 4,3 см/добу) відмічено між 30-м і 40-м днем їх вегетації, а ріпаку ярого (3,7 см/добу) - між 50-м і 60-м. У період збирання (фаза масового цвітіння) кількість листя у гірчиці білої і редьки олійної (41-й і 45-й день після повних сходів) становила 42,6 і 44,8% відповідно, а у гірчиці сарептської і ріпаку ярого (49-й і 54-й день вегетації) - 39,7 і 36,4% відповідно. Пік активної фотосинтетичної діяльності листкового апарату у капустяних культур спостерігався в період “бутонізація - цвітіння” і становив 3,05-5,20 г/м2 за добу, у гороху зернового (4,71 г/м2 за добу) - в період “цвітіння - утворення бобів”, а у злакових рослин (2,90 г/м2 за добу) - перед колосінням. Найбільший збір сухої речовини в сумішках при загущенні посівів на 50% формували агроценози, до складу яких входили редька олійна, горох зерновий і ячмінь, а також сумішки де четвертим компонентом була гірчиця біла.Ярі капустяні культури (гірчиця біла, редька олійна, гірчиця сарептська і ріпак ярий) відрізняються високою інтенсивністю реалізації потенційної продуктивності та перевищують за врожайністю зеленої маси (на 42,7-176,0 ц/га) і сухої речовини (на 6,4-23,6 ц/га) горох зерновий, забезпечують надходження зеленого корму на 41-й - 54-й день після сходів. Використання цих видів рослин або збільшення кількості компонентів у сумішці (до пяти) при однаковій загальній густоті травостою зменшувало частку високоврожайних культур і призводило до зниження збору зеленої маси і сухої речовини. Оптимальне співвідношення компонентів у трикомпонентному агроценозі забезпечує сумішка, яка складається із 100% посівної норми редьки олійної, 50% - гороху зернового і 25% - ячменю, що становить 2,0 млн. шт./га схожих насінин редьки олійної, 0,7 млн. шт./га - гороху і 1,25 млн. шт./га - ячменю. Сумісні посіви ячменю з горохом і редькою олійною у фазі цвітіння капустяного компонента, перевищували рекомендовану ячмінно-горохову сумішку і редьку олійну за збором сухої речовини на 4,4-10,1 ц/га, кормових одиниць - на 2,8-8,8 ц/га, перетравного протеїну - на 0,28-0,78 ц/га. Поєднання сумішки ячменю з горохом і редькою олійною з післяукісним посівом кукурудзи з суданською травою забезпечувало отримання урожайності зеленої маси 506,8 ц/га і сухої речовини 82,8 ц/га.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ