Оптимізація прийомів вирощування ярих капустяних, злакових і бобових культур у сумісних посівах на зелений корм в північному Степу України - Автореферат

бесплатно 0
4.5 257
Особливості росту, розвитку, формування продуктивності однорічних кормових культур. Параметри водного режиму ґрунту при вирощуванні культур. Вплив густоти рослин, співвідношення компонентів, строків збирання на кормову продуктивність сумісних агроценозів.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
У комплексі ефективних заходів щодо підвищення продуктивності кормових культур та поліпшення їх якості важлива роль належить впровадженню у виробництво нових, науково обґрунтованих агрофітоценозів. Добір культур-компонентів для вирощування їх у повторних посівах після весняних сумішок на зелений корм необхідно експериментально визначати для конкретної грунтово-кліматичної зони. Дослідження по дисертаційній роботі являлись складовою частиною тематичного плану лабораторії технології вирощування кормових культур Інституту зернового господарства УААН і виконувались згідно з державною науково-технічною програмою "Кормовиробництво" у відповідності до завдань: "Розробити і впровадити енергозберігаючі технології вирощування кормових культур в післяукісних і післяжнивних посівах, які забезпечують сумісно з основними травостоями загальну продуктивність ріллі на рівні 8-10 тис. кормових одиниць з 1 га" (1986-1990 рр.), № держреєстрації 018703671; "Розробити і впровадити у виробництво степової зони ресурсозберігаючі природоохоронні технології вирощування однорічних і багаторічних кормових культур в одновидових і сумісних посівах, що забезпечить підвищення урожайності на 20-25%, а вихід білка на 25-30%" (1991-1995 рр.), № держреєстрації 0194U040278; "Розробити ресурсозберігаючі природоохоронні технології вирощування однорічних кормових культур і багаторічних трав, що забезпечують підвищення інтенсивності використання ріллі та збору білка на 20-25%" (1996-2000 рр.), № держреєстрації 0196U018128; "Розробити нові, адаптовані до умов степової зони прийоми вирощування багаторічних трав і однорічних кормових культур, що забезпечують підвищення їх продуктивності на 15-20%" (2001-2005 рр.), № держреєстрації 0101U012496. Мета досліджень полягала в підвищенні продуктивності однорічних агроценозів злакових, бобових і капустяних культур в умовах північного Степу України шляхом оптимізації видового і кількісного складу компонентів, співвідношення високоенергетичних і білкових рослин, визначення рівня мінерального живлення та строків використання травостоїв. визначити вплив ботанічного складу однорічних культур у сумішках ранньовесняного строку сівби на продуктивність та особливості росту і розвитку їх компонентів;Найбільшою інтенсивністю проходження фаз органогенезу виділялися гірчиця біла і редька олійна, тривалість періоду “сходи - масове цвітіння” у цих культур дорівнювала 41 і 45 днів. Максимальний лінійний приріст гірчиці білої, редьки олійної і гірчиці сарептської (відповідно 4,2; 3,6 і 4,3 см/добу) відмічено між 30-м і 40-м днем їх вегетації, а ріпаку ярого (3,7 см/добу) - між 50-м і 60-м. У період збирання (фаза масового цвітіння) кількість листя у гірчиці білої і редьки олійної (41-й і 45-й день після повних сходів) становила 42,6 і 44,8% відповідно, а у гірчиці сарептської і ріпаку ярого (49-й і 54-й день вегетації) - 39,7 і 36,4% відповідно. Пік активної фотосинтетичної діяльності листкового апарату у капустяних культур спостерігався в період “бутонізація - цвітіння” і становив 3,05-5,20 г/м2 за добу, у гороху зернового (4,71 г/м2 за добу) - в період “цвітіння - утворення бобів”, а у злакових рослин (2,90 г/м2 за добу) - перед колосінням. Найбільший збір сухої речовини в сумішках при загущенні посівів на 50% формували агроценози, до складу яких входили редька олійна, горох зерновий і ячмінь, а також сумішки де четвертим компонентом була гірчиця біла.Ярі капустяні культури (гірчиця біла, редька олійна, гірчиця сарептська і ріпак ярий) відрізняються високою інтенсивністю реалізації потенційної продуктивності та перевищують за врожайністю зеленої маси (на 42,7-176,0 ц/га) і сухої речовини (на 6,4-23,6 ц/га) горох зерновий, забезпечують надходження зеленого корму на 41-й - 54-й день після сходів. Використання цих видів рослин або збільшення кількості компонентів у сумішці (до пяти) при однаковій загальній густоті травостою зменшувало частку високоврожайних культур і призводило до зниження збору зеленої маси і сухої речовини. Оптимальне співвідношення компонентів у трикомпонентному агроценозі забезпечує сумішка, яка складається із 100% посівної норми редьки олійної, 50% - гороху зернового і 25% - ячменю, що становить 2,0 млн. шт./га схожих насінин редьки олійної, 0,7 млн. шт./га - гороху і 1,25 млн. шт./га - ячменю. Сумісні посіви ячменю з горохом і редькою олійною у фазі цвітіння капустяного компонента, перевищували рекомендовану ячмінно-горохову сумішку і редьку олійну за збором сухої речовини на 4,4-10,1 ц/га, кормових одиниць - на 2,8-8,8 ц/га, перетравного протеїну - на 0,28-0,78 ц/га. Поєднання сумішки ячменю з горохом і редькою олійною з післяукісним посівом кукурудзи з суданською травою забезпечувало отримання урожайності зеленої маси 506,8 ц/га і сухої речовини 82,8 ц/га.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?