Огляд методів зниження частоти репродуктивних невдач у жінок зі звиклим невиношуванням. Впровадження науково-обґрунтованого комплексу лікувально-профілактичних заходів та оптимізації прегравідарної підготовки з урахуванням змін психологічного статусу.
Аннотация к работе
Перинатальні втрати, особливо невиясненої етіології, призводять до появи у жінок негативних емоційних реакцій, психічної напруги та втоми, які, накопичуючись, можуть набути хронічної форми з відомими наслідками: поступовим зниженням життєвого тонусу, появою вегетативних розладів та послабленням імунітету. Відсутність певної тактики в проведенні прегравідарної підготовки та веденні вагітності у жінок зі звиклим невиношуванням не дозволяє істотно знизити частоту ускладнень гестаційного процесу та покращити завершення вагітності. Знизити частоту репродуктивних невдач у жінок зі звиклим невиношуванням шляхом впровадження науково-обґрунтованого комплексу лікувально-профілактичних заходів та оптимізації прегравідарної підготовки з урахуванням змін психологічного статусу, нейро-ендокринного та метаболічного гомеостазу. Завдання роботи: Вивчити частоту, структуру, клінічні особливості, а також основні чинники та фактори ризику патологічного перебігу вагітності у жінок зі звиклим невиношуванням. Розробити і впровадити практичні рекомендації щодо зниження частоти репродуктивних та перинатальних втрат у жінок зі звиклим невиношуванням на основі розробки диференційованого підходу до проведення лікувально-профілактичних заходів на етапі преконцепційної підготовки.Відповідно до поставленої мети і завдань нами було обстежено 150 пацієнток, серед яких 120 - зі звиклим невиношуванням, що були розділені на такі групи: перша група (група порівняння) - 60 жінок зі звиклим невиношуванням, що отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи згідно наказів МОЗ № 624 від 03.11.2008; друга група (основна група) - 60 жінок зі звиклим невиношуванням, що додатково отримували запропоновану нами методику з використанням фітогормональних, нейропротективних, ліпотропних середників та місцевих імуномодуляторів. Аналіз вікового складу жінок показав, що частіше звикле переривання вагітності відмічено у пацієнток віком 26-30 і більше років - (37,50 ± 4,42) % випадків, тобто генез даного ускладнення має тісний звязок з довготривалою дією, а значить і більш вираженим ступенем психоемоційних та нейроендокринних змін. Так, мимовільні викидні та завмерла вагітність в ранні терміни відмічено у кожної четвертої пацієнтки, самовільне переривання вагітності в ранні та пізні терміни відмітило близько (77,50 ± 3,81) % жінок, причому кількість репродуктивних невдач в анамнезі (більше пяти випадків) - у (22,50 ± 3,81) % випадках, кожна пята жінка - завмерлу вагітність та передчасні пологи, у 9 осіб - (7,50±2,40) % - мертвонародження (р<0,05). Різноманітні порушення ритму, тривалості й інтенсивності менструальної функції зустрічалися в 2,3 рази частіше, ніж у контрольній групі (р<0,05), причому найбільш розповсюдженими формами у жінок основної і порівнюваної груп були: передменструальний синдром - (41,67 ± 4,50) % випадків, альгодисменорея - (20,83 ± 3,71) % та опсоменорея - (20,00 ± 3,65) % , рідше зустрічалися мено-метрорагії - (13,33 ± 3,10) % . Середній показник тесту Бека в дослідних групах склав (20,9±2,8) балів та (21,8±1,2) бали відповідно, що говорить про помірний рівень депресії в обох дослідних групах, і втричі відрізняється від показника у групі здорових жінок - (6,9±0,6) бали (р0,05), легкий рівень - у 60 пацієнток (50,00±4,56) %, помірний ступінь - у 21 (17,50±3,47) % відповідно при відсутності даних показників у контролі (р<0,05).У дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів вивчення соціально-психологічних особливостей, гормонального фону, метаболічних та гемостазіологічних показників у жінок зі звиклим невиношуванням, що дозволило з нових позицій підійти до вирішення актуального науково-прикладного завдання акушерства - профілактики та зниження відсотку репродуктивних невдач та невиношування за рахунок оптимізації преконцепційної профілактичної програми та удосконалення комплексу лікувально-реабілітаційних заходів у даної категорії вагітних. Психоемоційний статус у жінок зі звиклим невиношуванням на преконцепційному етапі характеризується високим рівнем психоемоційного напруження - у (63,33 ± 4,40) % випадках, з прогресуванням депресивних станів - (67,50 ±4,28) %, цефалгії - (13,33 ± 3,10) % , збільшенням втричі рівня реактивної та особистісної тривожності проти показників контролю (p<0,05) та порушенням сну у кожної третьої жінки - (56,67±4,52) %. Високий рівень психоемоційного напруження на догестаційному етапі зумовлює розвиток вторинних змін гормонального профілю з вираженими коливаннями рівня статевих стероїдних гормонів, збільшенням вмісту гонадотропних гормонів, у 1,9 рази-гіперпролактину та кортизолу, гіпоестрогенемією - у 1,5 рази, гіпопрогестеронемією - у 3,0 рази та гіпертестостеронемією - у 2 рази (р<0,05). Вираженість патологічних змін в ліпідному спектрі крові у жінок зі звиклим невиношуванням залежала від гормонального фону та ступеня обмінно-ендокринних розладів, що проявлялося підвищенням вмісту загального холестерину на 32,1 %, зниженням рівнів ліпопротеїдів високої щільності на 30,81