Можливості уніфікації податкового і бухгалтерського обліку та запобігання уникненню сплати чи безпідставному відшкодуванню податку на додану вартість з бюджету. Суть правової природи об’єкта оподаткування. Аналіз визначення надміру сплачених сум податі.
Аннотация к работе
Податки як інструмент мобілізації доходів до бюджету країни перетворюються на основний регулятор усього відтворювального процесу, впливаючи на пропорції, темпи й умови функціонування економіки та стабільне економічне зростання. Податок на додану вартість (ПДВ) як модель універсального багатоступінчастого не кумулятивного непрямого податку успішно використовується у світі. Науково-практичні дискусії точаться навколо питання обґрунтування величини податкової ставки та економічної доцільності її диференціювання; способу нарахування податкових зобовязань, ефективності методу непрямого віднімання, застосування податкових накладних (рахунків-фактур), податкового кредиту, адміністрування ПДВ, відшкодування ПДВ з бюджету, системи податкових пільг та ін. Дисертація відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки на 2010-2015 роки, рекомендованим Академією правових наук України (постанова № 2/04-2 від 18 червня 2012 року), а також Основним напрямам наукових досліджень та перспективних науково-дослідних робіт Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (№ держреєстрації 0111U002141, наказ МОН України від. У процесі виконання дисертаційного дослідження використано такі наукові методи: аналізу - для виокремлення ознак непрямих податків (підрозділ 1.1); синтезу - для оптимізації елементів правового механізму ПДВ (підрозділ 1.2); абстрагування - для зясування прав та обовязків платника ПДВ (підрозділ 2.1); узагальнення - для розширення уявлень про реального і формального платника ПДВ (підрозділ 2.1); індукції - для формулювання умовиводу про обєкт оподаткування (підрозділ 2.2); дедукції - для зясування статусу платника податків (підрозділ 2.1); аналогії - для дослідження складових елементів податкового правопорушення за аналогією зі складовими елементами правопорушення в адміністративному та кримінальному процесі (підрозділ 2.1); логічний - для визначення поняття «фактично сплачений податок» (підрозділ 2.4); статистичний - для дослідження динаміки сплати і відшкодування ПДВ (підрозділ 3.3); порівняльний - для зіставлення способів адміністрування ПДВ у податковому праві України, Російської Федерації та ЄС (підрозділ 3.1); системний - для виявлення проблем правового регулювання ПДВ, особливостей функціонування елементів правового механізму податку, механізмів їх дії і застосування (підрозділи 2.3, 2.5); історично-правовий - для дослідження процесів становлення системи оподаткування ПДВ в Україні (підрозділ 3.2); історично-порівняльний - для аналізу ПДВ України, Російської Федерації, ЄС та інших держав з розвинутою ринковою економікою (підрозділи 1.1, 3.3); соціологічний - для обґрунтування диференціації податкової ставки та надання пільг (підрозділи 2,2, 2.5).Розділ 1 «Теоретико-правові основи податку на додану вартість» складається з двох підрозділів. Основні елементи правового механізму податку (обєкт оподаткування, податкова база, ставка, порядок нарахування податку, момент виникнення податкового обовязку, податковий кредит, бюджетне відшкодування, субєкт податкового правопорушення) не враховують цієї відмінності, внаслідок чого здійснюється розмежування фінансового та податкового обліку. Механізм стягнення податку на додану вартість влаштований так, що субєкти господарювання виступають посередниками між фактичними платниками податку, якими є споживачі, і бюджетом. Податковий кодекс України не розрізняє поняття «субєкт оподаткування» (особа, на яку покладено обовязок сплатити податок) і «носій податку» (особа, яка несе податкове навантаження в кінцевому підсумку, тобто в результаті перекладення податку). Правило першої події може негативно впливати як на фінансовий стан платника податку (податкові зобовязання виникають незалежно від плати за проданий товар), так і на доходи державного бюджету (покупець отримує право на відшкодування ПДВ з бюджету, маючи рахунок-фактуру на придбання товару, навіть якщо товар не був оплачений).Проведене дослідження, яке базується на теоретичному осмисленні наукових праць, аналізі зарубіжного та чинного законодавства України і практики його застосування, дало змогу автору зробити теоретичне узагальнення і запропонувати нове вирішення наукового завдання, що передбачає оптимізацію правового регулювання податку на додану вартість в Україні. Встановлено, що головним недоліком системи оподаткування ПДВ в Україні є запроваджені нормами Податкового кодексу України податкові правовідносини між платниками податку внаслідок неналежного розмежування формального (тобто посередника між носієм податку і бюджетом) і реального платника ПДВ, за рахунок коштів якого сплачується податок. Визначено, що поняття «податковий кредит» у Податковому кодексі вживається в різних значеннях: зміна строку сплати податків; відстрочення, розстрочення сплати податків; сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання. Неформальний підхід до визначення поняття «фактично сплачений податок» передбачає реально понесені платником податків витрати (у вигляді в