Дослідження оптимізації інтелектуального розвитку в період геронтогенезу за допомогою індивідуальної і дистанційної роботи. Проблема недостатньої мотивації для оптимізації інтелектуальної сфери в пізньому віці, зумовлена соціальною депривацією людей.
Аннотация к работе
У статті представлено матеріали емпіричного дослідження оптимізації інтелектуального розвитку в період геронтогенезу за допомогою індивідуальної і дистанційної роботи. Результати дослідження дають можливість зробити висновок про те, що основною проблемою недостатньої мотивації для оптимізації інтелектуальної сфери в пізньому віці є складність цілепокладання, що зумовлено низкою обєктивних і субєктивних причин, зокрема соціальною депривацією людей пізнього віку. Важливою детермінантою зазначеного процесу є рівень інтелектуального розвитку, який у пізньому віці може трансформуватися як за допомогою формування феномена мудрості, так і зниженням інтелектуальної активності в результаті низки обєктивних і субєктивних причин. Костюка НАПН України, розглянуто особливості і ступінь ефективності актуалізації інтелектуального потенціалу людини в період старіння і старості за допомогою таких методів, як: робота у великих і малих групах, самостійна робота людини пізнього віку в умовах віртуального освітнього простору (на сайті дистанційного курсу інтелектуальної підтримки людей похилого віку, розробленої співробітниками лабораторії), результати яких описано нами в науковій літературі [1; 2]. У цілому, характеризуючи психологічні особливості учасників умовної групи “дистанційне навчання”, необхідно відзначити ступінь емоційної і/або фізичної ізоляції, яка може бути охарактеризована як соціальна депривація, негативний емоційний фон, поверховий інтерес до проблем своїх близьких або його цілковита відсутність, що було виявлено в результаті клінічних бесід і тестування.Результати проведеного дослідження показують, що найбільш ефективним методом активізації інтелектуального потенціалу в період геронтогенезу є поєднання індивідуальної роботи з елементами роботи в групі. Будучи ефективним методом у роботі із соціально активними представниками соціуму, тренінгова робота з людьми пізнього віку має специфіку і не завжди є оптимальним методом актуалізації інтелектуального потенціалу людини в пізньому віці. Використання методу індивідуальної роботи дає можливість досліджуваному максимально розкрити свій інтелектуальний потенціал, чому сприяє відсутність елемента змагання з іншими учасниками, що, як показують результати дослідження, деструктивно впливає на психоемоційний стан старої людини.