Закономірності розподілу внутрішніх напружень у склері при дії зовнішньої травмуючої сили на очне яблуко. Особливості змін імунологічного та біохімічного статусу хворих на контузії очного яблука, ускладнені субкон"юнктивальними розривами склери.
Аннотация к работе
Тяжкі контузії очного яблука, ускладнені субконюнктивальними розривами склери (СКРС), належать до категорії особливо тяжких механічних травм органу зору, відрізняються поліморфізмом клінічних проявів та нерідко призводять до різкого зниження гостроти зору і сліпоти. За даними літератури відсутня оцінка розривів склери з позиції системного підходу, маючи на увазі те, що очне яблуко утворює систему з особливими механічними характеристиками. Мета роботи: оптимізувати методи прогнозування, діагностики та лікування хворих на тяжкі контузії очного яблука, ускладнені субконюнктивальними розривами склери, на основі отримання нових наукових даних про динаміку репаративних процесів у місці пошкодження. Вперше на трьохмірній математичній моделі очного яблука, побудованій на основі метода «кінцевих елементів», визначено закономірності виникнення та вірогідні місця розривів склери залежно від місця прикладання травмуючої сили (при зовнішній силі 0,3 МПА та площі контакту 0,01 см2): при дії на верхньолатеральний сегмент рогівки місце максимальної напруги знаходиться в місці дії сили і дорівнює 0,15 МПА, але вірогідним місцем розриву є лімб, де нижче міцністні характеристики склери; при зовнішній дії на лімб місце максимальної напруги - в місці дії сили (0,04 МПА); при дії на склеру за лімбом і за екватором місце максимальної напруги - ділянка склери на межі з травмуючим предметом (0,17 МПА та 0,13 МПА відповідно). Вперше шляхом математичного моделювання визначено характер змін напругового стану очного яблука при наявності рубця склери та доведено необхідність зміцнення місця пошкодження склери імплантатами різних розмірів.На підставі аналізу змін НДС очного яблука подано закономірності виникнення та локалізації розривів склери під впливом механічної травми. Залежно від мети експерименту та способу використання цитостатика 5-фторурацилу (5-ФУ) тварин розподіляли на чотири групи по 10 тварин у кожній: 1 група (5-ФУ не використовували); 2 група (інстиляції); 3 група (інтраопераційна аплікація 40-60 сек перед накладанням швів на конюнктиву); 4 група (місцеві повторні субконюнктивальні інєкції). Розриви склери частіше спостерігались в осіб після 61 року (31,30%), найбільш низький відсоток (9,57%) відзначався в групі від 19 до 30 років. Залежно від способу лікування з метою проведення порівняльної оцінки результатів лікування постраждалих було розподілено на 4 групи (15 хворих у кожній), ідентичні за первинним станом: 1 група (традиційне лікування); 2 група (субконюнктивальні інєкції 5% розчину 5-ФУ); 3 група (імплантація біоімплантата Tutoplast® «Fascia temporalis»); 4 група (субконюнктивальні інєкції 5% розчину 5-ФУ та імплантація біоімплантата Tutoplast® «Fascia temporalis»). При гістоморфологічних дослідженнях, що проводились при виведенні тварин з експерименту через 1,5 місяця, відзначено, що явища гіперпроліферативних процесів спостерігались у 9 тварин (90,0%) першої групи (інтервальна оцінка 55,5% - 99,7%) та у 7 тварин другої групи (інтервальна оцінка 34,8% - 93,3%).Контузії очного яблука, ускладнені субконюнктивальними розривами склери, складають до 3,0% серед загальної кількості травм органа зору, призводять до втрати форменого зору (42,0%) та субатрофії очного яблука (40,1%). Характерними особливостями змін імунного статусу у хворих на контузії очного яблука, ускладнені субконюнктивальними розривами склери, є: зниження рівня Т - супресорів до 0,3 кл/мкл·109 та Т-хелперів до 1,0 кл/мкл·109, підвищення лейко-Т-індексу до 6,9 од. та циркулюючих імунних комплексів до 62,0 опт.од., що свідчить про розвиток аутоімунних процесів та імунодефіциту клітинного типу. Характерними особливостями змін метаболічних процесів у хворих на контузії очного яблука, ускладнені субконюнктивальними розривами склери, є: підвищення рівня глюкози до 5,8 моль/л, зниження рівня холестерину до 5,2 ммоль/л, тригліцеридів до 1,3 ммоль/л, підвищення вмісту загального білку до 78,0 г/л, сечовини до 6,6 ммоль/л, креатиніну до 91,0 мкмоль/л, підвищення ?-глутамілтрансферазної активності до 51,9 од./л та креатинкіназної активності до 316,9 од./л, що свідчить про розвиток гострого запального процесу. Інформативними критеріями прогнозу наслідків тяжких контузій очного яблука є: вміст загальних циркулюючих імунних комплексів вище 64,0 опт. од, що свідчить про підвищення вмісту антитіл в сироватці крові у звязку із запальним процесом; активність кислої фосфатази нижче 4,0 од/л, креатинкінази вище 231,0 од/л, що є ознакою тканинних геморагій, ?-глутамілтрансферази вище 45,0 од/л в сироватці крові, що свідчить про активацію процесів відновлення. Удосконалення хірургічних втручань шляхом укріплення рани склери біоімплантатом Tutoplast® «Fascia temporalis» та застосування 5% розчину 5-фторурацилу в післяопераційному періоді у хворих на тяжкі контузії очного яблука, ускладнені субконюнктивальними розривами склери, сприяє зниженню в 3 рази частоти ускладнень, повязаних з гіпертрофірованим проліферативним процесом, і збільшенню в 4 рази кількості високих (гострота